Мінжулін Олександр Іванович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мінжулін Олександр Іванович


Мінжулін Олександр Іванович

МІНЖУ́ЛІН Олександр Іванович (17. 08. 1941, с. Петрове, нині смт Кіровогр. обл. – 03. 04. 2013, Київ) – художник-реставратор творів з металу, мистецтвознавець. Засл. діяч мист-в України (2013). Закін. Київ. худож. ін-т (1963). Працював у Нац. н.-д. реставрац. центрі України (1981–2013); від 1987 – у Нац. академії образо­твор. мист-ва та арх-ри: від 2012 – проф. каф. техніки і реставрації творів мист-ва, кер. навч.-твор. майстерні реставрації скульптури і творів декор.-ужитк. мист-ва; проф. каф. мистецтвознавства та експерт. діяльності Держ. академії керів. кадрів культури і мист-ва (усі – Київ). Учасник реставрац. і твор. виставок в Україні та за кордоном. Брав участь у реставрації золотої пекторалі зі скіф. кургану Товста Могила. Серед відреставров. пам’яток – унікал. твори мист-ва світ. значення з музей. колекцій України, зокрема знайдені у Києві золоті та срібні прикраси 12 ст., скарби князя Володимира Юрійовича. Автор навч.-метод. посібників «Введення в реставрацію металу» (1992) та «Реставрація тканин», підручника «Реставрація творів з металу» (обидва – 1998; усі – Київ), наук.-метод. статей, присвяч. технікам і технологіям виготовлення творів з металу, історії та теорії творів декор.-ужитк. мист-ва. Чл. Президії Комісії з атестації художників-реставраторів України при Мін-ві культури України, Європ. асоц. реставраторів «Arbeitsblatter fur Restaura­toren», наук.-реставрац. рад Нац. істор.-культур. заповідника «Софія Київська».

Статтю оновлено: 2019