Мінімальний споживчий бюджет
МІНІМА́ЛЬНИЙ СПОЖИ́ВЧИЙ БЮДЖЕ́Т — набір продовольчих та непродовольчих товарів і послуг у натуральному та вартісному вираженні, що забезпечує задоволення основних фізіологічних і соціально-культурних потреб людини. Його розробляють згідно із Законом України «Про мінімальний споживчий бюджет» (1991; з подальшими змінами та доповненнями) і формують нормативний методом на основі системи споживчих кошиків, до яких включають науково обґрунтовані, збалансовані за потребою стандартні набори товарів і послуг, складені за мінімальними нормами та нормативами споживання (розробляють наукові установи та організації відповідного профілю). При цьому набори продуктів харчування для дітей віком до 18 років формують на основі рекомендованих для відповідного віку раціональні норми.
М. с. б. створюють для основних соціально-демографічних груп у середньому на душу населення та на одного члена сімʼї різного складу. Натурально-речова структура М. с. б. складається зі споживчих кошиків за основними статтями видатків людини або сімʼї: продукти харчування (мʼясо та мʼясопродукти, молоко і молокопродукти, масло тваринне, яйця, риба та рибопродукти, картопля тощо); одяг, білизна, взуття; предмети санітарії, гігієни, ліки та медикаменти; меблі, посуд, культтовари та інші предмети культурно-побутового і господарського призначення; витрати на житло та комунальні послуги; на культурно-освітні заходи та відпочинок; на побутові послуги, транспорт, звʼязок; на перебування дітей у дошкільних закладах; на ведення особистого підсобного господарства у межах, що забезпечують задоволення особистих потреб; обовʼязкові платежі.
Склад споживчих кошиків затверджує та періодично (але не рідше одного разу на 5 р.) переглядає з урахуванням реальних можливостей економіки країни та зміни стандартів споживання Кабінет Міністрів України. Величину вартості М. с. б. визначають, виходячи із середніх цін купівлі відповідних товарів і послуг з урахуванням усіх видів торгівлі. Вартісну оцінку М. с. б. переглядають згідно з індексом цін на споживчі товари та послуги, але не рідше одного разу на рік.
Відомості про структуру та величину вартості М. с. б. регулярно публікують в офіційних виданнях і доводять до відома населення через засоби масової інформації. При розробленні М. с. б. розглядають альтернативні варіанти розрахунків складу споживчих кошиків, які пропонують профспілки та Українська асоціація споживачів. Обчислений М. с. б. підлягає науково-громадській експертизі, результати якої розглядають під час формування та погодження цього бюджету. Кабінет Міністрів України затверджує М. с. б. і регулярно переглядає величину його вартості з урахуванням індексу цін на споживчі товари й послуги. В умовах кризового стану економіки та спаду виробництва розробляють соціальний норматив — межу малозабезпеченості, структуру та розмір якої визначає законодавство.