Міністерство окупованих східних територій

МІНІСТЕ́РСТВО ОКУПО́ВАНИХ СХІ́ДНИХ ТЕРИТО́РІЙ — вищий орган цивільної влади у нацистській Німеч­чині. Засн. від­повід­но до наказу А. Гітлера від 17 липня 1941 на чолі з райхсляйтером А. Ро­зенберґом для упр. окупов. тер. СРСР (ін. назви — Райхсміністерство у справах окупов. сх. тер., Сх. мін-во). Інформацію про при­значе­н­ня райхсміні­стром окупов. сх. тер. А. Ро­зенберґа оприлюднено лише у листопаді 1941. Його по­стій. заст. став А. Мейєр, пред­ставником при ставці фюрера — В. Кьоп­пен. Створен­ню М. о. с. т. пере­дувало при­значе­н­ня А. Ро­зенберґа уповноваженим з питань Сходу (квітень 1941). Сфери повноважень мін-ва і від­носини з ін. установами Третього райху, а також концептуал. засади його політики ви­значено наказами та роз­порядже­н­нями А. Гітлера, А. Ро­зенберґа, Г. Герінга, В. Кейтеля та ін. Територіально М. о. с. т. поділялося на райхскомісаріати «Остланд» (центр — Риґа, райхскомісар — Г. Льозе) та «Україна» (центр — Рівне, райхскомісар — Е. Кох), що складалися з ген. округів (див. Генерал-комісаріати), а ген. округи — з р-нів (ґебітскомісаріатів). Інші заплановані у складі М. о. с. т. райхскомісаріати «Москва» («Мос­ковія»), «Кавказ» і «Турке­стан» не були створені, за винятком окремих служб. До складу апарату мін-ва входили центр. служби у Берліні та низка структур на окупов. територіях. Осн. структури роз­міщувалися у різних р-нах Берліна, зокрема у будівлях колиш. посольства СРСР та резиденції дипломат. місії Литви. Заг. кількість спів­роб. центр. апарату — бл. 1600 осіб. Тривалий час М. о. с. т. залишалося досить слабкою, не­впливовою та без­дієвою політ. структурою, не­зважаючи на великий штат спів­роб. і роз­галужену структуру. Станом на 1943 в його складі діяло 3 гол. від­діли — «Політика», «Управлі­н­ня», «Економіка» («Господарство») з числен. під­від­ділами та службами, кількість яких періодично змінювалася. Частина служб М. о. с. т. не входила до складу цих від­ділів і напряму під­порядковувалася А. Ро­зенберґові або його заст., напр., Служба уповноваженого з особл. питань та Центр. від­діл (для упр. мін-вом). При М. о. с. т. існувала низка ін. ін­ституцій: Центр з ви­вче­н­ня Сходу, Центр. служба обліку та охорони культур. цін­ностей окупов. сх. тер., т. зв. команда К. Штумпа (збирала ві­домості про нім. поселе­н­ня на Пд. України і в Росії) та ін. Окрім зав­да­н­ня германізації зайнятих сх. тер. у руслі націонал- соціаліст. расової концепції, у компетенції М. о. с. т. пере­бувало політ. планува­н­ня, організація адм. упр., правова сфера, труд. політика, культура, церк. життя, міграц. політика тощо. Серед організацій, які тісно спів­працювали з мін-вом, — Оператив. штаб райхсляйтера А. Ро­зенберґа, що за­ймався конфіскацією та вивезе­н­ням культур. цін­ностей. Пов­новаже­н­ня М. о. с. т. і його діяльність у багатьох сферах залишалися обмеженими або лише формал., зокрема у пита­н­нях військ. економіки, пропаганди, без­пеки та поліцей. упр., оскільки мін-во функціонувало в умовах конкуренції з ін. службами Третього райху: Гол. упр. імпер. без­пеки Німеч­чини та його під­роз­ділами (ґестапо і службою без­пеки), уповноваженим зі здійсне­н­ня 4-річ. плану (забезпече­н­ня військ. економіки) Г. Герінгом, госп. штабом «Схід», військ. структурами, службами МЗС та ін. Значно впливав на діяльність М. о. с. т. в Україні й особистий конфлікт А. Ро­зен­берґа і Е. Коха через від­мін­ності у по­глядах на концепцію упр. зайнятими територіями. Зі звільне­н­ням тер. СРСР рад. армією райхскомісаріати ліквідовано, їхній апарат еваку­йовано, знач­ну частину спів­роб. мобілізовано на військ. службу. Фактично існува­н­ня М. о. с. т. припинилося ще восени 1944, остаточно — у травні 1945, коли роз­порядже­н­ням райхс­президента К. Дьоніца посаду райхсміністра окупов. сх. тер. ліквідовано, а вже не існуюче М. о. с. т. офіційно роз­пущено разом із низкою ін. мін-в Третього райху.

Завантажити статтю