Мінкін Лев Михайлович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мінкін Лев Михайлович


Мінкін Лев Михайлович

МІ́НКІН Лев Михайлович (16. 08. 1929, Харків) – мовознавець. Д-р філол. н. (1983), проф. (1987). Закін. Харків. ун-т (1954). Від 1955 працював в Узбец. ун-ті (Самарканд): від 1957 – зав. каф. франц. мови; від 1965 – зав. каф. іноз. мов Укр. ін-ту удосконалення лікарів (Харків); від 1992 – зав. каф. роман. філології Харків. пед. ун-ту; водночас 2001–03 – проф. каф. ділової іноз. мови та перекладу Харків. ун-ту. Наук. дослідження: теорія ментал. кінетизму, інтеграт. прагматика, континуум мова–мовлення, праксематика, нейролінгвістика.

Пр.: Коммуникативные типы сложных предложений (повествовательно-вопросительные и вопросительные конструкции). Курск, 1974; Языковой и речевой аспекты теории прагматики // Вісн. Київ. лінгвіст. ун-ту. Сер. Філологія. 1999. Т. 2, № 1; К проблеме соотношения мышления, языка и речи // Вісн. Харків. ун-ту. 2004. № 635; Теория лингвистического ментализма Г. Гийома и вопросы нейролингвистики // Вісн. Київ. лінгвіст. ун-ту. Сер. Філологія. 2012. Т. 15, № 2; Эмерджентность, интерпретация концепта в системно-функциональном континууме // Там само. 2014. Т. 17, № 2.

Літ.: Шевченко І. С. Лицар мови й мовлення: До ювілею проф. Л. Мінкіна // Вісн. Харків. ун-ту. 2009. № 848.

Статтю оновлено: 2019