Міньківський Олександр Захарович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Міньківський Олександр Захарович


Міньківський Олександр Захарович

МІНЬКІ́ВСЬКИЙ Олександр Захарович (13(25). 12. 1900, с. Сніжна Сквир. пов. Київ. губ., нині Погребищен. р-ну Вінн. обл. – 12. 04. 1979, Київ) – хоровий диригент, педагог, музично-громадський діяч. Проф. (1965). Нар. арт. СРСР (1960). Держ. премія УРСР ім. Т. Шевченка (1969). Від 1910 навч. у Київ. духов. уч-щі, від 1915 – в учител. семінарії, де став пом. К. Стеценка, який керував хором і викладав теор. предмети. За його порадою 1918 вступив до Вищого муз.-драм. ін-ту, де навч. у М. Вериківського та М. Леонтовича. Від 1921 учителював у селах на Київщині та Вінничині. Закін. Київ. муз.-драм. ін-т (1930; кл. О. Климова, С. Тележинського). Відтоді викладав у пед., театр. і муз.-драм. технікумах у Києві. 1934–41 – худож. кер. і гол. диригент хор. капели Укр. радіокомітету (Київ); 1942–44 – н. с. Ін-ту нар. творчості та мист-ва АН УРСР (в евакуації у м. Уфа, РФ); 1943–46 – дир. і заст. худож. кер. Держ. укр. нар. хору під кер-вом Г. Верьовки; 1946–74 – худож. кер. і гол. диригент Держ. капели бандуристів УРСР (обидва – Київ). Разом з капелою гастролював містами України, у Польщі, Румунії, Болгарії, Чехословаччині, Японії. Від 1951 – у Київ. консерваторії: 1960–72 – зав., від 1974 – проф. каф. диригування. Був ректором Київ. нар. консерваторії, головою Київ. відділ. муз. т-ва УРСР. Упорядник зб. «Українські класичні хори» (1955), першого у СРСР видання О. Кошиця «Українські народні пісні для мішаного хору» (1965; 1968; обидві – Київ).

Пр.: Конструкція сучасних бандур // НТЕ. 1962. № 2; Поради хормейстерам. К., 1964; Класик української музики // Кирило Стеценко. Спогади. Листи. Матеріали. К., 1981; В учительській семінарії // Микола Леонтович. Спогади. Листи. Матеріали. К., 1982.

Літ.: Матусевич Н. Олександр Захарович Міньківський. 1964; Ященко Л. Державна заслужена капела бандуристів Української РСР. 1970; Лаба Б. Олександр Міньківський. 1980; Гордійчук М. Олександр Міньківський // Музика і час: Розвідки і ст. 1984 (усі – Київ).

Статтю оновлено: 2019