Мірельзон Лев Арійович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мірельзон Лев Арійович


Мірельзон Лев Арійович

МІРЕЛЬЗО́Н Лев Арійович (28. 06(10. 07). 1890, м. Кременчук, нині Полтав. обл. – 1972, Одеса) – лікар-психіатр. Д-р мед. н. (1936), проф. (1934). Учасник 1-ї світ. війни. Закін. природн. відділ. Новорос. ун-ту в Одесі (1912) та мед. ф-т Ун-ту св. Володимира у Києві (1916). Працював лікарем. Від 1923 – в Одес. мед. ін-ті: 1932–35 – декан педіатр. ф-ту, 1935–41 – заст. дир. з наук.-лікув. роботи, водночас 1934–41 та 1946–68 – зав., 1944–46 – проф., 1968–71 – проф.-консультант каф. психіатрії; 1941–44 – проф. однойм. каф. Ташкент. мед. ін-ту. Наук. дослідження: судинна патологія, псих. порушення при закритій травмі черепа і шизофренії.

Пр.: К вопросу о самоубийстве у голодающих // Соврем. медицина. 1924. № 4–6; Строение реактивных психозов // Соврем. психоневрология. 1926. № 4; О временном снижении интеллектуальных функций у невротиков // Там само. 1937. № 4; О своеобразии нарушений аффективности при закрытых травмах черепа // ЖНП. 1943. № 5; О патогенезе и структуре бреда при закрытых травмах черепа // Там само. 1946. № 4; Материалы к истории Одесской психоневрологической больницы // Вопр. клин. психиатрии. О., 1959. Вып. 14.

Літ.: Лев Ариевич Мирельзон (К 70-летию со дня рожд.) // ЖНП. 1961. Вып. 1; Биогр. словарь профессоров ОМУ.

Статтю оновлено: 2019