Мірза-Авакянц Наталія Юріївна | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мірза-Авакянц Наталія Юріївна


Мірза-Авакянц Наталія Юріївна

МІРЗА́-АВАКЯ́НЦ Наталія Юстівна (11(23). 10. 1888, с. Хоцьки Переяслав. пов. Полтав. губ., нині Переяслав-Хмельн. р-ну Київ. обл. – ?) – історик. Навч. у Київ. жін. г-зії, від 1907 – на істор.-філол. відділ. Київ. вищих жін. курсів (кер. випускної роботи – М. Довнар-Запольський). Працювала у Києві у жін. приват. г-зії В. Жеребцової, звідки 1908 виключена за участь в орг-ції студент. страйку. 1913 склала держ. іспит при Моск. ун-ті. Відвідувала лекції при Моск. міському ун-ті ім. А. Шанявського. У Москві учителювала у приват. г-зії Т-ва середньої школи, 1914–15 вела лекторій на пед. курсах при Моск. навч. окрузі. 1915 повернулася до Києва: від 1917 працювала у зразк. школі при Пед. курсах А. Жекуліної, викладала історію України в 2-й Укр. г-зії ім. Кирило-Мефодіїв. т-ва, була пом. декана істор.-філол. ф-ту Укр. нар. ун-ту. Перші статті та рец. опублікувала в Москві у часописі «Украинская жизнь». 1905–06 – чл. РСДРП, 1907–17 – УСДРП. 1918–20 – пом. декана істор.-філол. ф-ту Полтав. учител. ін-ту; після його реорганізації у Полтав. ІНО 1920–21 – в. о. проректора і ректора (1920–24 також читала лекції з історії України і Полтавщини); водночас 1919–20 – пом. декана Полтав. істор.-філол. ф-ту Харків. ун-ту; від 1919 – співроб. Постій. комісії для складання біогр. словника діячів укр. землі ВУАН; 1922 – асп. Харків. н.-д. каф. історії укр. культури. Стала одним із ініціаторів створення Укр. наук. т-ва дослідж. й охорони пам’яток старовини та мист-ва на Полтавщині, брала активну участь в орг-ції Полтав. краєзн. музею. 1922–23 – зав. навч. частини Полтав. кооп. технікуму та декан кооп. відділ. Полтав. агрокооп. технікуму. 1923–24 – секр. Полтав. секції наук. робітників. Від 1924 – дійс. чл. і кер. сектору історії укр. культури Харків. н.-д. каф. історії укр. культури. 1924 захистила промоц. працю «Землеволодіння на Лівобережній Україні ХVІІ – початку ХVІІІ ст.» (наук. кер. – Д. Багалій). Від 1925 – проф. Харків. ІНО й Всеукр. ін-ту комуніст. освіти; викладала в Ін-ті червоної професури та Харків. вет. ін-ті; від 1927 – чл. бюро Харків. окруж. секції наук. робітників, голова Бібліотеч. комісії Культкомісії; від 1930 – чл. секції соц.-екон. історії України Археогр. комісії Центр. архів. упр. УСРР; від 1934 – проф. Донец. ІНО (Луганськ); від 1935 – кер. семінару для розроблення підручника з історії України, чл. Всеукр. асоц. марксист.-ленін. ін-тів; від 1934 – зав. каф. історії України Київ. ун-ту. Наук. дослідження: соц.-екон. історія Лівобереж. України 17–18 ст., судочинство в Гетьманщині, побут козац. старшини, історія укр. жінки, селян. рухи, методика викладання історії. Однією з перших в укр. історіографії почала розглядати історію України в контексті світ. істор. процесу. 11 червня 1938 заарешт., 16 березня 1939 за звинуваченням у націоналіст. діяльності з метою орг-ції терору проти кер-ва ВКП(б) і чл. рад. уряду засудж. до 10-ти р. виправно-труд. таборів із обмеженням у політ. правах на 6 р. і конфіскацією особистого майна. Подальша доля невідома (ймовірно, розстріляна 1940 у Лук’янів. в’язниці Києва). Реабіліт. 1959.

Пр.: Твори Т. Г. Шевченка як матеріал при навчанні історії України // Вільна укр. школа. 1918. № 7; З побуту української старшини кінця XVII віку // Зап. Укр. наук. т-ва дослідників старовини й мист-ва на Полтавщині. П., 1919. Вип. 1 (репринтне перевид. – у зб. наук. пр. «Козацькі старожитності Полтавщини», П., 1994, вип. 2); Українська жінка в XVI–XVII ст. П., 1920; Читанка з історії України. Х., 1922. Ч. 1, вип. 1; Селянські повстання на Полтавщині та Харківщині 1902 року. Х., 1925; Нариси з історії суду в Лівобережній Україні у другій половині XVII століття // Наук. зб. Харків. н.-д. каф. історії укр. культури. Х., 1926. Ч. 2–3; 1927. № 6; История Украины в связи с историей Западной Европы. Х., 1928 (укр. мовою – Х., 1929, ч. 1); Нариси з історії України. Х., 1928; Українська селянка в революційній боротьбі 1905 року // ЧШ. 1931. № 1–2.

Літ.: Білокінь С., Суслопаров М. Біо­бібліографія істориків Києва: Мірза-Ава­кянц Н. Ю. // Сторінки історії київ. міського транспорту. К., 1985; Водоти­ка С. Професор Київського університету Н. Ю. Мірза-Авакянц // 150 р. розвитку вітчизн. істор. науки в Київ. ун-ті: Мат. респ. наук.-практ. конф., Київ, 20–21 жовт. 1992. К., 1993; Верба І. Історик Н. Ю. Мірза-Авакянц // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство: Між­відом. наук. зб. К., 2001. Вип. 4: Студії на пошану Р. Пирога; Петренко І. М. Історик Наталія Мірза-Авакянц (1888–1940?): життя і наукова спадщина. П., 2014.

Статтю оновлено: 2019