Мірошник Анатолій Михайлович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мірошник Анатолій Михайлович


Мірошник Анатолій Михайлович

МІРО́ШНИК Анатолій Михайлович (19. 08. 1923, Київ – 17. 07. 2011, м. Сідней, Австралія) – композитор, піаніст. Навч. у Київ. спец. муз. школі, закін. фортепіан. та композитор. ф-ти Консерваторії Фрайбурґа (Німеччина; кл. К. Займана). Удосконалював майстерність у В. Ґізекінґа. У 1940-х рр. концертував із скрипалем В. Цісиком, контрабасистом Я. Погребинським. 1948 емігрував до Австралії, оселився у Сіднеї, де 1952 засн. муз. компанію, яка випускала грамплатівки із записами укр. виконавців, працював муз. дир. Асоц. балет. шкіл. Як піаніст виступав у Сіднеї і Брізбені, на держ. радіо та телевізій. програмах в Австралії і Новій Зеландії. Композитор. творчість М. наближається до постромантизму й фольклоризму. Брав участь у фестивалі «Київ Музик Фест» (1992, 1993, 1995, 1999, 2003). Автор кн. та муз. зб. «Любіть Україну» (2001), «Австраліана» (2007), «Музика і доля» (2008; усі – Київ).

Тв.: балет «Остання ніч Поета» (1996, лібрето А. Новицького); хореогр. поема «Причинна» за Т. Шевченком (1962, поставлена 1964 у Мельбурні); для фортепіано з оркестром – «Українська рапсодія» (1964), «Концертна фантазія» (1995), Концерт (1999); для скрипки і фортепіано – Вальс-капричіо, Фантазія (обидва – 2001); для фортепіано – «Балетні мініатюри» (1992), «Балетні гуморески» (1993), етюди-картинки для дітей «Австраліана»; твори для скрипки і акордеону; солоспіви на сл. Т. Шевченка, В. Сосюри, укр. поетів з Австралії.

Літ.: Копиця М. Зірки світового рівня // Хрещатик. 1993, 30 верес.; Загайкевич М. Бути Києву фестивальним містом // КіЖ. 1993, 6 листоп.; Мейга І. Щем зустрічей і розлук // УК. 1994. № 11–12.

Статтю оновлено: 2019