Мірошниченко Валентин Іванович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мірошниченко Валентин Іванович


Мірошниченко Валентин Іванович

МІРОШНИЧЕ́НКО Валентин Іванович (21. 05. 1935, с. Іванівка Вовчан. р-ну Харків. обл. – 06. 03. 2015, Суми) – фахівець у галузі фізики прискорювачів. Д-р фіз.-мат. н. (1989), чл.-кор. НАНУ (2006). Засл. діяч н. і т. України (2009). Закін. Харків. ун-т (1958). Працював 1958–95 у Харків. фіз.-тех. ін-ті: 1989–95 – зав. лаб.; 1995–2015 – зав. відділу електростат. прискорювачів, водночас 2006–15 – заст. дир. з наук. роботи Ін-ту приклад. фізики НАНУ (Суми). Є автором піонер. робіт із застосування релятивіст. електрон. пучків для генерації короткохвильового електромагніт. випромінювання при взаємодії з електромагніт. хвилями на основі вимушеного когерент. розсіяння цих хвиль електронами релятивіст. пучка. Вперше у світі одночасно з амер. вченими побудував нелінійну теорію роботи лазера на вільних електронах (ЛВЕ) в т. зв. раманів. режимі, коли стають суттєвими ленгмюрів. коливання електронів у релятивіст. пучку, які виникають під впливом пондеромотор. сил падаючої та розсіяної хвиль. Отримано експерим. підтвердження його передбачення відносно збільшення коефіцієнтів підсилення амплітуди короткохвильового випромінювання в умовах, коли взаємодія відбувається в присутності зовн. магніт. поля при виконанні резонанс. умов. Співавтор ідеї та побудови неліній. теорії плазм. ЛВЕ, в якому роль ондулятора виконує ленгмюрів. хвиля, збуджена в плазм. середовищі. Один із винахідників нового колектив. механізму розсіяння ленгмюрів. хвилі. Разом з Я. Файнбергом висунув ідею та розробив нелінійну теорію з фіз. механізму прискорення електрон. пучків на основі оберненого механізму плазм. лазера на вільних електронах. Піонер. робота М., присвяч. дослідж. нестійкості при іонно-циклотрон. нагріванні іонної компоненти плазми, започаткувала широке коло як теор., так і експерим. робіт, виконаних у Харків. фіз.-тех. ін-ті при вирішенні проблеми керов. термоядер. синтезу. Наук. здобутки М. останнього десяти­річчя пов’язані з розробленням та спорудженням в Ін-ті приклад. фізики НАНУ аналіт. прискорюючого комплексу, признач. для дослідж. елемент. складу та структури речовини ядерно-фіз. методами. Брав участь у запуску першого на тер. країн СНД скануючого ядер. мікрозонду для проведення неруйнів. локал. аналізу структури та елемент. складу речовин.

Пр.: К вопросу об устойчивости высокочастотного нагрева плазмы // ФП. 1963. Т. 3 (спів­авт.); Вынужденное когерентное рассеяние электромагнит-ной волны релятивистским пучком в магнитном поле // Там само. 1976. Т. 2, вып. 5; К теории лазера на свободных электронах // ЖТФ. 1980. Т. 50, № 10 (спів­авт.); Вынужденное рассеяние плазменной волны на релятивистском электронном пучке // Пробл. современ. теор. физики. К., 1986 (спів­авт.); Механизм развития неустойчивости при вынужденном когерентном рассеивании ЭМ волны на релятивистком электронном пучке (РЭП) // Докл. АН УССР. Сер. А. 1986. Вып. 1 (спів­авт.); Вынужденное рассеивание плазменных волн на релятивистком электронном пучке // ФП. 1994. Т. 20, вып. 7–8 (спів­авт.); Optimum collimator shape and maximum emittance for submicron focusing of ion beams. Determination of the probeforming system resolution limit // Nuclear Instruments and Methods in Physics Research. Section A. 2003. Vol. 506(1–2) (спів­авт.); Investigation of helicon ion source extraction systems // Review of Scientific Instruments. 2007. Vol. 79(2) (спів­авт.).

Статтю оновлено: 2019