Мірошниченко Віктор Панасович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мірошниченко Віктор Панасович


Мірошниченко Віктор Панасович

МІРОШНИЧЕ́НКО Віктор Панасович (21. 09. 1936, Полтава – 10. 11. 2001, там само) – актор, режисер. Нар. арт. УРСР (1984). Закін. Харків. театр. ін-т (1962; викл. Б. Норд). Відтоді – актор Одес. обл. театру; 1985 – гол. реж. Полтав. театру ляльок; від 1986 – у Полтав. муз.-драм. театрі ім. М. Гоголя: 1987–97 – гол. реж.-дир.; від 1998 – засн. і 1-й кер. театр. відділ. Полтав. муз. уч-ща. М. – характер. актор з яскравим темпераментом, володів мист-вом перевтілення. Здійснив постановки вистав: «Діти Арбату» за А. Рибаковим, «Залізна завіса» В. Котенка (обидві – 1988), «Дерев’яний король» В. Зиміна (1992), «Сюрпризи медового місяця» В. Канівця (1994). На будинку Полтав. муз. уч-ща М. встановлено мемор. дошку.

Ролі: Голова, Лопух («Майська ніч», «Циганка Аза» М. Старицького), Стецько («Сватання на Гончарівці» Г. Квітки- Основ’яненка), Платон («Дикий Ангел» О. Коломійця), Боруля, Омелько («Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого), Васков («А зорі тут тихі...» за Б. Васильєвим), Бублик («Платон Кречет» О. Корнійчука), Городничий («Ревізор» М. Гоголя), Шмага («Без вини винні» О. Островського), Протасов («Живий труп» Л. Толстого), Гусь («Зойчина квартира» М. Булгакова), Рамішвілі («Закон вічності» Н. Думбадзе), Фальстаф (за п’єсою «Віндзорські жартівниці» В. Шекспіра), Крогстад («Нора» Г. Ібсена), Міллер («Підступність і кохання» Ф. Шіллера).

Літ.: Щербань Ю. Яскрава палітра // Зоря Полтавщини. 1984, 2 квіт.; Віценя Л. В очах життя одвічна таємниця // Там само. 1996, 21 верес.

Статтю оновлено: 2019