МІРОШНИЧЕ́НКО Микола Іванович (25. 05. 1934, станиця Криловська Краснодарського краю, РФ) — прозаїк, драматург. Член СП СРСР (1977). Заслужений діяч мистецтв Абхазької АРСР (1981). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1982) — разом з В. Терентьєвим (режисером-по­становником), О. Кривошеїним (художником), А. Гончарем (виконавцем ролі Автора й 1-го секретаря обкому партії) за ви­ставу «Від­родже­н­ня» за одно­ймен­ною книгою Л. Брежнєва в Одеському російському драматичному театрі. Закінчив Всесоюзний заочний юридичний ін­ститут (1964). У 1962–65 — на комсомольській роботі; 1966–68 — від­повід­альний секретар, 1968–72 — за­ступник головного редактора журналу «Молодая гвардия»; 1972–85 — за­ступник головного редактора журналу «Театр»; 1985–2006 — головний редактор журналу «Современ­ная драматургия». Автор повістей з життя України «Таращанские зори» (1963), «Когда отзвенел малиновый звон» (1966); роману «Человек, сын человеческий» (1971); пʼєс «Берегите белую птицу» (1973), «Жизнелюб» (1974), «Третье поколение», «Непоклонов» (обидві — 1977), «Мгновение над пропастью», «Андрей Колобов» (обидві — 1978), «Искушение» (1980; окреме ви­да­н­ня — Москва, 1982), «Возрождение» (1982), «Вос­соз­дание Храма» (2001) та ін. Пере­кладав драматичні твори з абхазької мови.