МІ́РСЬКА Марія-Антоніна (світське імʼя — Марціан­на; 28. 07. 1822, м. Пере­мишль, нині Під­карп. воєводства, Польща — 23. 11. 1905, с. Городятичі, нині Родатичі Городоцького р-ну Львів. обл.) — церковна діячка РКЦ. 1840 вступила до монастиря шариток у Львові. Від 1842 пере­бувала в обителі шариток у с. Новосілки (нині Золочів. р-ну Львів. обл.), але за станом здоровʼя змушена залишити спільноту. Роз­почала активну діяльність у Т-ві жінок милосердя св. Вінцента де Поля, яке від 1848 діяло у Львові. 1854 очолила Дім покутниць для дівчат. 1856 від­відала м. Лаваль (Франція) з метою пере­йняти досвід у вихов. закладі «Мізерікорд», яким опікувалися сестри Доброго Пастиря. Після поверне­н­ня 16 червня 1856 склала перші обіти, 8 грудня 1857 — вічні обіти як засновниця Згромадже­н­ня сестер Божого Провиді­н­ня. Того ж дня до спільноти прийнято перших кандидаток. Архі­єпис­коп Л. Баранецький номінував М. першою ген. настоятелькою Згромадже­н­ня, яке 1861 затвердив львів. римо-катол. ординаріат, а 1867 — папа Пій IX. Під керівництвом М. сестри Божого Провиді­н­ня роз­винули активну освітню й благочин­ну діяльність у закладі св. Терези (засн. 1860), до якого уві­йшли Дім покутниць, швей. майстерня, сиротинець (створ. 1858), а також шпиталь для убогих дітей св. Софії. 1858 сестри від­крили 4-класну початк. школу. 1881 при­дбала для потреб Згромадже­н­ня маєток у Городятичах, де провела остан­ні роки життя. Від 1994 триває процес беатифікації. 2008 прах М. пере­везено до м. Ґродзиськ Великопольсь­кий (Великопольс. воєводство, Польща).