Мірус Борис Михайлович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мірус Борис Михайлович


Мірус Борис Михайлович

МІ́РУС Борис Михайлович (19. 08. 1928, м. Чортків, нині Терноп. обл.) – актор. Нар. арт. України (1991). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2019). Закін. театр. студію при Львів. драм. театрі ім. М. Зань­ковецької (1948). У 1949 заарешт., за звинуваченням у нац. діяльності та засудж. до 10 р. позбавлення волі. Покарання відбував у м. Воркута (РФ). 1956 звільн. Від 1957 – у Львів. драм. театрі ім. М. Заньковецької; 1995–2009 за сумісн. працював викл. Львів. уч-ща культури і мист-в. М. – актор широкого амплуа, якому властива точна побудова образу, надання йому душевності і внутр. правди.

Ролі: Косак («Для домашнього вогнища» за І. Франком), Пузир («Хазяїн» І. Карпенка-Карого), Чорнов, Т. Шевченко («Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Невольник» М. Кропивницького), Остап («Тарас Бульба» за М. Гоголем), Вожеватов («Безприданниця» О. Островського), Павелаке («Каса Маре» Й. Друце), Адольф Гітлер («Коли мертві оживають» І. Рачади).

Тв.: Спогади артиста. Друзі про нього. Т., 2000.

Літ.: Горак Р. Універсальний актор Борис Мірус: (До 90-річчя від дня народж. митця) // ЛУ. 2018, 6 верес.

Статтю оновлено: 2019