Місіонерство | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Місіонерство


Місіонерство

МІСІОНЕ́РСТВО (від лат. missio – посилання, доручення) – діяльність релігійних організацій з метою поширення свого віровчення і поповнення кількості новонавернених (неофітів) через спеціальних представників-місіонерів на ще не освоєних релігійною організацією (Церквою) територіях. Зародження християн. М. пов’язане з колоніал. експансією у 16–17 ст. європ. катол. і протестант. держав, зокрема Португалії, Іспанії, Англії, Франції (див. Місіонери). Одними з перших місіонер. об’єднань стали створені у Пн. Америці Біблійні т-ва з поширення християн. літ-ри. Хоча місіонери підтримували колоніал. режими у країнах Азії, Африки, Лат. Америки, серед них було багато подвижників-гуманістів, які зробили знач. внесок у вивчення народів колоніал. країн, створення нац. писемності, посібників і словників місц. мов. Вони вели сан.-профілакт. роботу, боролися з хворобами й епідеміями, створювали початк. школи в Китаї, Індії, Африці, на о-вах Тихого океану. З остаточ. розпадом колоніал. системи (див. Колоніалізм) у 1970-х рр. М. дещо занепало, однак у країнах, що розвиваються, протестант. місіонери продовжують активно діяти у сферах освіти, охорони здоров’я, благодійності тощо. Існують десятки коледжів і спец. ВНЗів із підготовки зарубіж. місіонерів та допоміж. місіонер. персоналу із мирян. Катол. Церква в сучас. умовах перебудувала систему і спрямованість свого М. у контексті проведення «нової євангелізації Церкви та світу». Осн. напрям «нової євангелізації» Африки – катол. освіта і катол. виховання підростаючого покоління африканців. Важливу роль у цьому процесі в багатьох афр. країнах відіграють катол. дошкіл. освітні заклади, початк. й середні школи, профес. коледжі, а також 32 катол. ун-ти та десятки філос.-теол. каф. у держ. ун-тах. Гол. мета – формування генерації афр. політиків і держ. діячів, вишкіл мирян-католиків для праці в ЗМІ, використання у процесі місіонер. «нової євангелізації» таких елементів афр. культури, що сприятимуть досягненню етнонац. єдності африканців, підтримці руху афр. інтелектуалів з метою подолання трайболізму (племін. ментальності) та утвердження вселенськості й ексклюзивності катол. Церкви. РПЦ до поч. 20 ст. мала місіонер. центри як на тер. Рос. імперії (кавказ., сибір., алтай., забайкал. та ін. місії) так і за кордоном – у Китаї, Японії, Кореї, Пн. Америці, Палестині, Персії (Ірані). Православне М. у деяких регіонах було успішним (виникли православні церкви в Америці, Китаї, Японії). Нині в Україні, окрім традиц. протестант. Церков і реліг. орг-цій, активну місіонер. діяльність проводять Церква Ісуса Христа святих останніх днів (мормони), свідки Єгови та ін. Діє засн. 1898 реліг. вид-во ордену василіян «Місіонер», яке видає однойм. часопис.

Літ.: Яроцький П. Л. Релігієзнавство. Сучасні релігійні процеси в світі й Україні. К., 2013.

Статтю оновлено: 2019