Місто Ярослава | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Місто Ярослава


Місто Ярослава

МІ́СТО ЯРОСЛА́ВА – умовна назва частини давнього Києва. Збуд. у 1-й пол. 11 ст. за князювання Ярослава Мудрого (звідси й назва). Пл. 70 га. Мало три в’їзні брами: Лядську (сучас. майдан Незалежності), Жидів. (Львів. площа) та парадну Золоту браму з церквою Благовіщення (див. Золоті ворота). Вони з’єднувалися потужними (вис. з дерев’яними заборолами до 16 м, шир. підошви 27–30 м) валами заг. довж. 3,5 км (осн. траси – вул. Ярославів Вал та Малопідвальна). Композиц. центром нового р-ну став Софійський собор, оточений кам’яним муром, одночасно були збудовані три подібні один до одного собори (Георгія, Ірини та з невідомою назвою) і палац. До Міста Володимира вели Софій. ворота. Відомі залишки цер-кви 12 ст. на вул. Велика Житомирська (навпроти вул. О. Гончара). Вали Ярослава використовували в оборон. цілях до поч. 18 ст., переплановано їх у 19 ст. Тут розташовувалися багаті фео­дал. двори (Борислава, Путяти, тисяцького Гліба, Ратши та ін.), що засвідчено числен. скарбами коштовностей. Внаслідок археол. дослідж. у 1970–90-х рр. (П. Толочко, Я. Боровський) відкрито ділянки забудови, вулиць, житл. й госп. комплекси 11–13 і 17–18 ст.

Літ.: Толочко П. П. Історична топографія стародавнього Києва. 1970; Асеев Ю. С. Архитектура древнего Киева. 1982; Сагайдак М. А. «Великий град Ярославов». 1982; Мовчан І. І., Боровський Я. Є., Климовський С. І. Дослідження Старокиївської експедиції по вулиці Велика Житомирська в 1994 році // Археол. дослідж. в Україні в 1994–96 рр. 2000 (усі – Київ).

Статтю оновлено: 2019