Містраль Фредерік | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Містраль Фредерік


Містраль Фредерік

МІСТРА́ЛЬ Фредерік (Mistral Frédéric; 08. 09. 1830, с. Майян, департамент Буш-дю-Рон, Франція – 25. 03. 1914, там само) – провансальський поет, лексикограф. Нобелів. премія з літ-ри (1904). Закін. Ун-т у м. Екс-ан-Прованс (Франція, 1851). Як поет М. сформувався під впливом нар. пісень Провансу й середньовіч. поезії трубадурів. Дебютував поезіями 1852. Разом з поетом Ж. Руманілем 1854 заснував Т-во фелібрів (виступали за відродження й розвиток нац. прованс. культури й літ-ри), згодом став його незмін. керівником. У найвідомішому творі М. – поемі «Mirèio» («Мірейо», 1859; укр. перекл. М. Литвинця – К., 1980) – автор ідеалізує старовину, патріарх. побут; поема, за висловом М. Драгоманова, перейнята релігійністю та водночас співчуттям до селян. життя. Тематично близька до неї й «Lou Pouèmo dóu Rose» («Поема про Рону», 1897). М. належать істор.-етногр. поема «Calendau» («Календау», 1867), зб. балад, сонетів, послань і віршов. казок «Lis Isclo d’or» («Золоті острови», 1875; доповнене вид. – 1899) і «Lis oulivado» («Збір олив», 1912), істор. драма «La Rèino Jano» («Королева Жано», 1890); зб. «Memòri e Raconti» («Спогади й оповідання»; укр. перекл. Г. Чикаленко – Ляйпциґ, 2012), «Discours e dicho» («Промови й висловлювання»; обидві – 1906), «La Genèsi» («Родовід», 1910). Укр. перекл. деяких вір­шів М. вміщено у зб. «Поезія’79» (вип. 3, К., 1979). Укр.-провансал. зв’язки зміцнила С. Русова, відвідавши М. в останні роки його життя, про що написала в своїх спогадах («Мемуари. Щоденник», К., 2004). Уклав прованс.-франц. словник «Lou Tresor dóu Felibrige» («Скарбниця фелібрижу», т. 1–2, 1878–86), що вміщує місц. діалекти. Усі зазнач. твори опубл. в Авіньйоні. За мотивами поеми «Mirèio» Ш. Ґуно написав однойм. оперу (1863). На честь М. чилій. поетеса Л.-Ґ. Алькайяґа взяла псевд. Ґабріела Містраль, а також названо астероїди 5033 (Міст­раль) та 594 (Мірей).

Літ.: Драгомановъ М. Новокельтское и провансальское движеніе во Франціи // Вѣст. Европы. 1875. № 8–9; Шишмарев В. Фредери Мистраль // Шишмарев В. История итал. лит-ры и итал. языка. Ленинград, 1972; Литвинець М. Речник провансальського відродження // Містраль Ф. Мірейо. К., 1980.

Статтю оновлено: 2019