Місцевий бюджет

МІСЦЕ́ВИЙ БЮДЖЕ́Т — фонди фінансових ресурсів, при­значені для реалізації зав­дань і функцій, покладених на викона­н­ня повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядува­н­ня. Є складовою частиною бюджетної системи держави та фінанс. базою для діяльності органів місц. влади та місц. самоврядува­н­ня. За рахунок М. б. фінансують заходи екон. і соц. роз­витку, що здійснюють органи влади й упр. на від­повід. території. До них належать бюджет АР Крим, обл. і рай. бюджети та бюджети місц. самоврядува­н­ня (територ. громад сіл, їхніх обʼ­єд­нань, с-щ, міст, зокрема і р-нів у містах, обʼ­єд­наних територ. громад); при цьому компетенція кожного з них роз­ме­жована. Загалом в Україні понад 8,5 тис. М. б., серед яких найчислен­нішу групу становлять сільські та селищні — бл. 7 тис. Однак ³/₄ усіх витрат здійснюють через обл. бюджети (24) та бюджети міст заг.-держ. і обл. значе­н­ня (150). Через М. б. органи місц. влади й місц. самоврядува­н­ня під­тримують певні фінанс. вза­ємозвʼязки практично з усіма під­приємствами й установами, роз­таш. на їхній території. Між М. б. і державним бюджетом виникають фінанс. від­носини щодо пере­розподілу фінанс. ресурсів для забезпече­н­ня ефектив. функціонува­н­ня кожного з них. В Україні органам місц. самоврядува­н­ня на­дано широкі права із забезпече­н­ня екон. і соц. роз­витку на своїй території. У ст. 43 Кон­ституції України за­значено, що вони затверджують бюджети від­повід. адм.-територ. одиниць і конт­ролюють їхнє викона­н­ня; встанов­люють місцеві податки і збори від­повід­но до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунал. під­приємства, організації, установи. Роль М. б. певною мірою ви­значає частка ВВП, пере­розподілена через них, та їхня частка у зведеному бюджеті, яка свідчить про місце і роль видатків М. б. у соц.-екон. роз­витку адм.-територ. утворень і держави загалом, ступ. їхньої само­стійності. 1992 через видатки М. б. пере­розподілено 14,5 % ВВП, у 1993 — 15,2, у 1994 — 15,9, у 1995 — 17,5, у 1996 — 14,4, у 1997 — 14,8, у 1998 –14,0. У на­ступні роки ця частка знижувалася: у 1999 — 12,2 %, у 2000 — 10,8, у 2001 — 12,2, у 2002 — 12,3, у 2003 — 12,6, у 2004 — 11,7, у 2005 — 12,1. У звʼязку із за­провадже­н­ням процесів децентралізації та її подальшим по­глибле­н­ням зро­стає вплив М. б. на соц.-екон. роз­виток, про що свідчить стійка тенденція до зро­ста­н­ня їхньої частки: у 2007 — 14,5 %, у 2008 — 14,7, у 2009 — 14,9, у 2010 — 14,8, у 2011 — 13,9, у 2012 — 15,3, у 2013 — 14,4, у 2014 — 14,2, у 2015 — 14,1, у 2016 — 14,7, у 2017 — 16,6. У М. б. 1992 було зосереджено 37,8 % обсягу витрат зведеного бюджету, у 2002 — 45,9, у 2012 — 45,2, у 2017 — 46,9. У процесі децентралізації встановлюють прямі взаємини М. б. з держ. бюджетом. 2018 загалом їх мали 1288 М. б. Згідно з чин­ним законодавством від­повід­ні ради в межах своєї компетенції само­стійно роз­робляють, затверджують і виконують М. б.; втруча­н­ня в цей процес з боку держ. органів заборонено. М. б. може складатися із заг. та спец. фондів. Складові частини заг. фонду: всі доходи бюджету, крім при­знач. для зарахува­н­ня до спец. фонду; всі видатки бюджету, що здійснюють за рахунок надходжень заг. фонду бюджету; кредитува­н­ня бюджету; фінансува­н­ня його заг. фонду; складові частини спец. фонду: доходи бюджету (зокрема власні надходже­н­ня бюджет. установ), що мають цільове спрямува­н­ня; видатки бюджету, що здійснюють за рахунок конкретно ви­значених надходжень спец. фонду бюджету (зокрема власні надходже­н­ня бюджет. установ); кредитува­н­ня бюджету; фінансува­н­ня спец. фонду бюджету. Власні надходже­н­ня бюджет. установ зараховують до спец. фонду. Згідно з бюджет. класифікацією доходи М. б. поділяють на податк. надходже­н­ня, неподатк. надходже­н­ня, доходи від операцій з капіталом, держ. цільові фонди, офіц. трансферти. Найбільше значе­н­ня у формуван­ні доходів М. б. мають податк. надходже­н­ня, частка яких становить 40 % від заг. суми. Чільне місце серед податк. надходжень посідає податок на доходи фіз. осіб (понад 20 %), обсяги якого мають стійку тенденцію до зро­ста­н­ня. Збільшуються також обсяги місц. податків і зборів: понад 10 % — податок на майно, транс­порт. податок, збір за місця для паркува­н­ня транс­порт. засобів, турист. збір, єдиний податок тощо. Серед неподатк. надходжень — доходи від власності та під­приємн. діяльності, адм. збори та платежі, доходи від некомерц. госп. діяльності, держ. мито, власні надходже­н­ня бюджет. установ. Доходи від операцій з капіталом і цільові фонди є не­значними. Більше половини доходів М. б. формують за рахунок офіц. трансфертів від органів держ. упр. (дотацій, субвенцій). Для фінансува­н­ня інвестиц. та ін­новац. діяльності на місц. рівні створюють бюджет роз­витку М. б. (як складову частину їхнього спец. фонду), кошти якого спрямовують на викона­н­ня інвестиц. проектів; будівництво, капітал. ремонт і рекон­струкцію обʼєктів соц. сфери та житлово-комунал. господарства; роз­виток дорож. господарства, інші заходи, повʼязані із роз­ширеним від­творе­н­ням. М. б. можуть отримувати позики на покри­т­тя тимчас. касових роз­ривів, що виникають за заг. фондом і бюджетом роз­витку М. б. (у фінанс. установах на строк до 3-х місяців, у винятк. випадках — у межах року), а також позики на покри­т­тя тимчас. касових роз­ривів, повʼя­за­них із забезпече­н­ням захищених видатків заг. фонду, що надає Ка­значейство України (у ме­жах року). Для фінансува­н­ня бюджету роз­витку до­зволено здійснювати місц. запозиче­н­ня. В ефективності функціонува­н­ня місц. самоврядува­н­ня пита­н­ня дохідної бази М. б., не­зважаючи на всю його важливість, за­звичай, є лише вторин­ним. Первин­не — роз­межува­н­ня повноважень у частині фінанс. забезпече­н­ня окремих видів благ і послуг, тобто видатків, з М. б. загалом і кожної їхньої ланки зокрема. Здійсне­н­ня видатків М. б. — осн. фінанс. інструмент викона­н­ня органами місц. влади та місц. самоврядува­н­ня своїх повноважень. Видатки М. б. без­посередньо по­вʼязані з інтересами широких верств насел. й сут­тєво впливають на заг. соц. процеси в державі й, насамперед, на рівень добробуту насел., освіченості, забезпече­н­ня мед. послугами та у сфері культури, соц. захищеності тощо. У структурі видатків М. б. найбільшу питому вагу (бл. 1/3) мають видатки на соц. захист і соц. забезпече­н­ня. Частка видатків на освіту дещо нижча, однак у динаміці вона спів­ставна з видатками на соц. захист. Сут­тєвими є видатки на охорону здоровʼя — до 1/5 заг. обсягу. Спо­стерігається тенденція зро­ста­н­ня видатків на екон. діяльність, а на житлово-комунал. госп-во, охорону довкі­л­ля, духов. і фіз. роз­виток, утрима­н­ня органів місц. влади та місц. самоврядува­н­ня — порівняно не­значні. Однак показники частки видатків М. б. і їхньої функціонал. структури не можуть дати повного уявле­н­ня про рівень фінанс. само­стійності (автономії) за видатками місц. органів влади та місц. самоврядува­н­ня, оскільки більша частина цих видатків делегована. Навіть власні видатки на місц. рівні виконують від­повід­но до держ. стандартів. Роз­межува­н­ня видів видатків М. б. здійснюють від­повід­но до чин­ного законодавства на основі принципу субсидіарності з урахува­н­ням критеріїв повноти на­да­н­ня публіч. послуг і на­ближе­н­ня їх до без­посеред. споживача. Від­повід­но до цього види видатків поділяють на 3 групи. Перша група — видатки на функціонува­н­ня бюджет. установ і реалізацію заходів, що забезпечують необхідне першочерг. на­да­н­ня публіч. послуг (роз­таш. най­ближче до споживачів); друга — видатки на функціонува­н­ня бюджет. установ і реалізацію заходів щодо на­да­н­ня осн. публіч. послуг для всіх громадян України; третя — на функціонува­н­ня бюджет. установ та реалізацію заходів, що забезпечують публічні послуги для окремих категорій громадян або реалізацію про­грам, потреба в яких існує в усіх регіонах України. Видатки першої групи здійснюють з бюджетів сіл, їхніх обʼ­єд­нань, с-щ, міст і бюджетів обʼ­єд­наних територ. громад; другої — з бюджетів міст обл. значе­н­ня, а також рай. бюджетів і бюджетів обʼ­єд­наних територ. громад; третьої — з бюджету АР Крим та обл. бюджетів. Із бюджетів Києва та Севастополя здійснюються видатки всіх трьох груп.

Завантажити статтю