Міське господарство

МІСЬКЕ́ ГОСПОДА́РСТВО — комплекс роз­ташованих на території міста під­приємств, закладів, організацій, служб та інженерних споруд разом з їхньою інфра­структурою обслуговува­н­ня, діяльність яких спрямована на задоволе­н­ня комунальних, соціально-культурних і побутових потреб населе­н­ня та виробництва. Галузі М. г. повʼязані з управлін., комунікац. діяльністю та під­трима­н­ням міського середовища в задовіл. тех. й екол. стані. Обсяг і склад М. г. ви­значається чисельністю насел., темпами його зро­ста­н­ня, територією міста й зони його впливу. Із соц. по­гляду, роз­виток М. г. є до­статнім, якщо кожна з його сфер задовольняє потреби насел. в певному виді послуг, у потріб. обсязі, асортименті й належ. якості. Від рівня та якості послуг, стану житл. будинків та інж. інфра­структури залежить зручність прожива­н­ня населе­н­ня. М. г. охоплює житл. та громад. будівлі, екс­плуатац., ремонтно-буд., транс­порт­ні, енергет. та ін. під­приємства, що мають широке поле діяльності. Осн. під­системи М. г. та напрями їхньої діяльності: житл. госп-во (екс­плуатац. діяльність з викори­ста­н­ня житл. і нежитл. фонду, утрима­н­ня житл. фонду в належ. тех. стані); комунал. госп-во (водо­провід­не, ка­налізац., тепл., газове, ліфт., готел., електропо­стача­н­ня, сан. очистка, дорож.-екс­плуатац. служба, міський електротранс­порт, зовн. освітле­н­ня міста, озелене­н­ня і благоустрій); системи інформації (телебаче­н­ня, радіо, теле­граф, пошта, телефон); захист від стихій. лих (протипожежна, протизсувна, проти під­топлень і повеней тощо); місц. пром-сть і ремонтно-буд. організації міста (забезпече­н­ня потреб міського насел., ремонт обʼєктів житл.-комунал. господарства). Послуги багатьох під­приємств М. г. мають місц. характер, їхні обсяги, асортимент, якість і вартість ви­значає замовник — насел. міста і контро­люють місц. ради. Якість послуг залежить від протяжності комунікацій, їхнього тех. стану, засобів екс­плуатації тощо. Стан М. г. залежить від місц. умов, діяльність його під­приємств спрямована на задоволе­н­ня потреб, як правило, міського населе­н­ня. М. г. тісно повʼязане з пром-стю, яка по­стачає йому матеріали й устаткува­н­ня, а М. г. натомість забезпечує технол. процеси виробництва, по­стачаючи воду, газ, обслуговує ка­налізац. систему, надає транс­порт­ні послуги тощо. Гол. зав­да­н­ня М. г.: під­трима­н­ня в належ. стані житл. і дорож. господарства, зелених насаджень, благоустрій території, транс­порт­не обслуговува­н­ня, організація роботи інж. систем, водо-, тепло-, електро- і газопо­стача­н­ня, забезпече­н­ня міста інформ. системами, захист його території від за­брудне­н­ня, руйнува­н­ня, стихій. явищ. Роз­виток під­систем М. г. ґрунтується на прийнятих проект. виріше­н­нях у ген. планах міст, тісно по­вʼязаний з роз­витком архіт.-планувал. структури міста, пер­спектив. територ. роз­витком міста, обсягами й роз­міще­н­ням усіх видів міського будівництва, систем інж. обладна­н­ня і транс­порту, черговістю освоє­н­ня окремих р-нів, з можливими інвестиціями й матеріал. фондами та об­ґрунтов. тех.-екон. доцільністю. Під час прийня­т­тя комплекс. проект. виріше­н­ня враховують взаємозалежність обсягів окремих видів робіт: без створе­н­ня необхід. мережі доріг неможливо роз­вивати лінії та маршрути міського транс­­порту, без захисту від під­топле­н­ня — освоювати перед­бачені під забудову прибережні території, без будівництва мостів та ін. інж. споруд — сполучати забудовані ділянки, від­межовані річкою, роз­виненими залізнич. й автомоб. шляхами тощо. Щоб забезпечити нові р-ни міста водою, теплом, газом тощо, потрібно по­стійно нарощувати потужності гол. і роз­поділ. споруд. Тому виникає необхідність в узгоджен­ні фіз. обсягів будівництва всього інж. комплексу, зі­ставле­н­ня можливих варіантів викори­ста­н­ня джерел по­­ста­чан­ня, трасува­н­ня ліній. споруд, вибору видів транс­порту, заходів із захисту територій. Крім того, враховують наявність тех. документації, необхідність під­готовки для освоє­н­ня територій на най­ближчий за проект. періодом рік, тобто створе­н­ня перед­умов, що забезпечать забудову в на­ступ. період. Під час ви­значе­н­ня напрямів роз­витку під­систем М. г. перед­бачають покраще­н­ня обслуговува­н­ня насел. і житл. фонду за рахунок під­вище­н­ня норм спожива­н­ня, збільше­н­ня забезпеченості інж. мережами, зеленими насадже­н­нями заг. користува­н­ня, скороче­н­ня витрат часу на труд. і культурно-побут. по­їздки, удосконале­н­ня без­пеки руху, оздоровле­н­ня міського середовища. Подальший роз­виток М. г. перед­бачає поліпше­н­ня благоустрою та архітектури міст, під­вище­н­ня якості житл. будівництва, комфортності житла та його планува­н­ня, а також роз­шире­н­ня мережі під­приємств і форм організації громад. і побут. обслуговува­н­ня, роз­вʼя­за­н­ня екол. про­блем, повʼя­за­них з комплекс. роз­витком міст та М. г. Під­готовку фахівців для під­приємств, закладів і організацій М. г. здійснюють у Харків. університеті міського господарства, на каф. міського господарства Київ. університету будівництва і архітектури, каф. міського будівництва та господарства Ужгород. університету і Нац. університету водного господарства та природокористува­н­ня (Київ) тощо, наук. пита­н­ня роз­робляє Міського господарства Науково-дослідний та кон­структорсько-технологічний ін­ститут (Київ). В Україні 1962–2014 виходив зб. «Міське господарство України». Див. також Місто, Містобудува­н­ня, Місцева промисловість.

Завантажити статтю