Міське господарство | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Міське господарство


Міське господарство

МІСЬКЕ́ ГОСПОДА́РСТВО – комплекс розташованих на території міста підприємств, закладів, організацій, служб та інженерних споруд разом з їхньою інфраструктурою обслуговування, діяльність яких спрямована на задоволення комунальних, соціально-культурних і побутових потреб населення та виробництва. Галузі М. г. пов’язані з управлін., комунікац. діяльністю та підтриманням міського середовища в задовіл. тех. й екол. стані. Обсяг і склад М. г. визначається чисельністю насел., темпами його зростання, територією міста й зони його впливу. Із соц. погляду, розвиток М. г. є достатнім, якщо кожна з його сфер задовольняє потреби насел. в певному виді послуг, у потріб. обсязі, асортименті й належ. якості. Від рівня та якості послуг, стану житл. будинків та інж. інфраструктури залежить зручність проживання населення. М. г. охоплює житл. та громад. будівлі, експлуатац., ремонтно-буд., транспортні, енергет. та ін. підпр-ва, що мають широке поле діяльності. Осн. підсистеми М. г. та напрями їхньої діяльності: житл. госп-во (експлуатац. діяльність з використання житл. і нежитл. фонду, утримання житл. фонду в належ. тех. стані); комунал. госп-во (водопровідне, каналізац., тепл., газове, ліфт., готел., електропостачання, сан. очистка, дорож.-експлуатац. служба, міський електротранспорт, зовн. освітлення міста, озеленення і благоустрій); системи інформації (телебачення, радіо, телеграф, пошта, телефон); захист від стихій. лих (протипожежна, протизсувна, проти підтоплень і повеней тощо); місц. пром-сть і ремонтно-буд. орг-ції міста (забезпечення потреб міського насел., ремонт об’єктів житл.-комунал. госп-ва). Послуги багатьох підпр-в М. г. мають місц. характер, їхні обсяги, асортимент, якість і вартість визначає замовник – насел. міста і контро­люють місц. ради. Якість послуг залежить від протяжності комунікацій, їхнього тех. стану, засобів експлуатації тощо. Стан М. г. залежить від місц. умов, діяльність його підпр-в спрямована на задоволення потреб, як правило, міського населення. М. г. тісно пов’язане з пром-стю, яка постачає йому матеріали й устаткування, а М. г. натомість забезпечує технол. процеси вироб-ва, постачаючи воду, газ, обслуговує каналізац. систему, надає транспортні послуги тощо. Гол. завдання М. г.: підтримання в належ. стані житл. і дорож. госп-ва, зелених насаджень, благоустрій території, транспортне обслуговування, орг-ція роботи інж. систем, водо-, тепло-, електро- і газопостачання, забезпечення міста інформ. системами, захист його території від забруднення, руйнування, стихій. явищ. Розвиток підсистем М. г. ґрунтується на прийнятих проект. вирішеннях у ген. планах міст, тісно по­в’язаний з розвитком архіт.-планувал. структури міста, перспектив. територ. розвитком міста, обсягами й розміщенням усіх видів міського буд-ва, систем інж. обладнання і транспорту, черговістю освоєння окремих р-нів, з можливими інвестиціями й матеріал. фондами та обґрунтов. тех.-екон. доцільністю. Під час прийняття комплекс. проект. вирішення враховують взаємозалежність обсягів окремих видів робіт: без створення необхід. мережі доріг неможливо розвивати лінії та маршрути міського транс­порту, без захисту від підтоплення – освоювати передбачені під забудову прибережні території, без буд-ва мостів та ін. інж. споруд – сполучати забудовані ділянки, відмежовані річкою, розвиненими залізнич. й автомоб. шляхами тощо. Щоб забезпечити нові р-ни міста водою, теплом, газом тощо, потрібно постійно нарощувати потужності гол. і розподіл. споруд. Тому виникає необхідність в узгодженні фіз. обсягів буд-ва всього інж. комплексу, зіставлення можливих варіантів використання джерел по­­ста­чан­ня, трасування ліній. споруд, вибору видів транспорту, заходів із захисту територій. Крім того, враховують наявність тех. документації, необхідність підготовки для освоєння територій на найближчий за проект. періодом рік, тобто створення передумов, що забезпечать забудову в наступ. період. Під час визначення напрямів розвитку підсистем М. г. передбачають покращення обслуговування насел. і житл. фонду за рахунок підвищення норм споживання, збільшення забезпеченості інж. мережами, зеленими насадженнями заг. користування, скорочення витрат часу на труд. і культурно-побут. поїздки, удосконалення безпеки руху, оздоровлення міського середовища. Подальший розвиток М. г. передбачає поліпшення благоустрою та арх-ри міст, підвищення якості житл. буд-ва, комфортності житла та його планування, а також розширення мережі підпр-в і форм орг-ції громад. і побут. обслуговування, розв’я­зання екол. проблем, пов’я­за­них з комплекс. розвитком міст та М. г. Підготовку фахівців для підпр-в, закладів і орг-цій М. г. здійснюють у Харків. ун-ті міського госп-ва, на каф. міського госп-ва Київ. ун-ту буд-ва і арх-ри, каф. міського буд-ва та госп-ва Ужгород. ун-ту і Нац. ун-ту водного госп-ва та природокористування (Київ) тощо, наук. питання розробляє Міського господарства Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут (Київ). В Україні 1962–2014 виходив зб. «Міське господарство України». Див. також Місто, Містобудування, Місцева промисловість.

Літ.: Бабаєв В. М. Управління міським господарством: теоретичні та прикладні аспекти. Х., 2004; Гавриляк А. І. Основи технічної експлуатації будівель та інженерних систем. Л., 2009; Клюшниченко Є. Є. Житлово-комунальне господарство міст: Навч. посіб. К., 2010.

Статтю оновлено: 2019