Міське господарство України | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Міське господарство України


Міське господарство України

«МІСЬКЕ́ ГОСПОДА́РСТВО УКРАЇ́НИ» – щоквартальник. Виходив у Києві 1962–2014 укр. мовою. Засн. – Держжитлокомунгосп України, Держ. ком-т з питань буд-ва, арх-ри і житл. політики України, ЦК профспілки працівників житл.-комунал. госп-ва, місц. пром-сті, побут. обслуговування насел. України, Центр. правління НТТ комунал. госп-в і побут. обслуговування України. Видавець – Держ. ін-т житл.-комунал. госп-ва Держбуду України. Наклад 2,1 тис. прим. (1964). Журнал інформував про наук. і вироб. досягнення підгалузей, що перебувають у віданні житл.-комунал. сфери й муніципал. громад; діяльність суміж. галузей в Україні та за кордоном; житл. права та обов’язки громадян. Ознайомлював з новинами в житл.-комунал. законодавстві, екон. проблемами галузі, роботою підпр-в. Презентував нові технології освітлення міст, шляхи енергозбереження в будіндустрії та житл.-комунал. госп-ві, утилізації відходів. Публікував повідомлення про наук. семінари, семінари-наради, пленуми правлінь, наради для комунальників, лекторії, поради з орг-ції госп.-фінанс. діяльності. Широко висвітлював питання міського благоустрою та дизайну, ремонту шлях. покриттів і доріг, мостобудування, проектування швидкіс. трамвай. ліній, безпеки руху, енергозбереження, а також подавав відомості про життя і діяльність провід. фахівців галузі. Часопис друкував рекламні оголошення про послуги держ. проект. установ, буд. і монтаж. трестів, дослід. госп-в тощо. Містив велику кількість ілюстрат. матеріалу – світлин, малюнків, схем. Осн. рубрики: «Житлове господарство», «Водопостачання і каналізація», «Благоустрій та озеленення», «Газове господарство», «Міський електротранспорт», «Економіка і виробництво», «Золоті сторінки галузі», «Служба побуту», «Пропонуємо, радимо...», «Наш довідник», «Книжкова полиця комунальника», «Відповідаємо на запитання». Гол. ред.: В. Бугаєнко (1960-і рр.), О. Селіванов (1970-і рр.), А. Емін (1980–90-і рр.), В. Фатько (2000-і рр.), Н. Жуковська (від 2009).

Статтю оновлено: 2019