Міське училище | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Міське училище


Міське училище

МІСЬКЕ́ УЧИ́ЛИЩЕ ім. С. Грушевського збудовано 1910–11 у Києві; пам’ятка арх-ри. Розташ. на вул. Кирилівська, № 164, бічний фасад виходить на пл. Петропавлівська. Крім. гол. будинку, на ділянці є 2 невеликі служб. споруди. Уперше питання про буд-во школи порушив 1903 М. Грушевський, виконую­чи складений 1892 заповіт свого батька – С. Грушевського: коли залишений ним капітал досягне 200 тис. крб, половину слід використати на відкриття в Києві чи Владикавказі (нащадки одностайно обрали Київ) чол. безплат. уч-ща ім. С. Грушевського у відомстві Мін-ва нар. освіти; з них 50 тис. виділити на буд-во чи придбання будинку уч-ща; ще 50 тис. покласти до Держбанку, щоб відсотки витрачати на плату вчителям, б-ку, навч. посібники, утримання будівлі, забезпечення найбідніших учнів одягом, взуттям і шкіл. посібниками. 1907 Київ. шкіл. комісія винесла ухвалу про спорудження школи, Міська управа виділила ділянку на Куренівці. Проект розробив арх. Е. Брадтман, 1908 арх. В. Кричевському доручено перепроектувати фасади в стилі укр. модерну. 1910 проведено торги на здійснення буд-ва, за яким наглядав Е. Брадтман. Споруджено коштом С. Грушевського (100 тис. крб) та на гроші, виділені Міською управою (23 тис. крб). Пам’ятка відзначається оригінальністю вирішення і є зразком раціоналіст. течії укр. архіт. модерну поч. 20 ст. Будинок пошкоджено унаслідок пожежі 1912 та у 1921, 1943. Триповерховий, цегляний, П-подіб. у плані (довж. 48 м, шир. 18–25,5 м) із симетр. формою та виступами крил у бік подвір’я; перекриття дерев’яні; дах вальмовий, первісну бляшану покрівлю замінено на шиферну. Внутр. планування коридорне з двома входами з боку гол. фасаду через тамбури та вестибюлі, двома двомарш. сходами. Вікна холу на 1-му поверсі звернені на по­двір’я; у центр. частині 3-го поверху – актова зала. Площини гол. і бічних фасадів розділено по горизонталі на 2 яруси: вікна у нижньому з перемичками еліпсоподіб. форми, у верх. (2–3 поверхи) – трапецієподібної, характерної для укр. нар. архіт. стилю поч. 20 ст. Гол. фасад розділено на 3 частини: центр. і 2 бічні ризаліти, дещо висунуті з площини стіни, унизу мають тамбури з піддашками, що нагадують силует укр. хати. Простінки оформлено широкою смугою кахлів червоногарячого кольору, над ними – тондо з хрещатим орнаментом. Двері первісно декоровані різьбленням (не збережено). Середня частина гол. фасаду вирізняється великими трапецієподіб. вікнами 2-го й 3-го поверхів, нахил верх. одвірка вікон 2-го поверху зроблено під кутом 45°, 3-го – 60°. Простінки 2-го поверху оздоблено малими рожево-червоними кахлями, що утворюють орнамент у вигляді нерозкритих бутонів квітів. Трикутні орнаментов. нішки на рівні підвікон. смуги між 2-м і 3-м поверхами оперізують будинок з 3-х боків. На осях простінків верх. поверху – круглі тондо з трикут. кахлями, що утворюють розетки; під карнизом – смуга з окремих квадрат. зелених кахлів, над карнизом у полі кожного трикут. фронтончика вписано квадратні й трикутні кахлі, що зливаються у ромбічну форму. Бічні фасади вирішено стримано, вони мають малі вікна витягнутих пропорцій. 1911 на 1-му поверсі містилися приват. дитсадок О. Дараган (пізніше 3-й міський Куренівський), їдальна, кухня. У 12-ти класах навч. 456 учнів, переведених сюди з трьох початк. змішаних міських уч-щ – Куренівського № 6, Пріорських № 14 і 31. Тут були актова і рекреац. зали, б-ка, 3 квартири, вчительські, мед. і 5 вільних клас. кімнат. Під час 1-ї світ. вій­ни 2 поверхи зайняв лазарет, а учнів розподілили по найближчих уч-щах. У січні 1914 з будинку зняли мемор. дошку С. Грушевського; син висловив незгоду, заявивши, що припинить відрахування уч-щу відсотків з капіталу; 1915 за клопотанням Київ. міської управи дошку знову встановлено. У жовтні 1914 в будинку розмістили протезні майстерні. 1915 з ініціативи вдови мецената Н. Терещенко у будинку організували притулок для 150 воїнів-інвалідів (до 1919). Частину приміщень на 3-му поверсі займав притулок для дітей воїнів запасу, мобілізов. на фронт. 1915 приміщення освятив митрополит Київський і Галицький Флавіан (Городецький Микола Миколайович). У вироб. частині притулку (столярна, шорна, слюсарна, нікелювал., шевська майстерні) виготовляли протези (за перший рік виготовили бл. 4 тис.; кер. – інж. К. Зайкевич). Лагодили й замінювали протези воїнам-інвалідам за рахунок держави. Очікуючи, вони мали змогу тут мешкати і пройти курс навч. з граматики, малювання, опанувати шевське або столярне ремесла. 1917 відновлено школу, почали викладати всі предмети укр. мовою. За рад. влади приміщення займала середня школа № 14, де викладав художник І. Їжакевич; вчилися Герої Рад. Союзу В. Онищенко, М. Зубанєв, герой Небес. сотні В. Кульчицький. 1988 школу переведено до нового приміщення на вул. Макіївська, № 5, від 2013 – знову ім. С. Грушевського. 1996 на фасаді будинку кол. Міського уч-ща встановлено анотац. мемор. дошку з чорного граніту. Від 2000 там міститься навч. корпус № 3 Академії муніцип. управління.

Літ.: Кучеренко М. «Ділу сьому посвятив він всею душею» (Сергій Федорович Грушевський) // Кучеренко М., Панькова С., Шевчук Г. Я був їх старший син (рід Михайла Грушевсь­кого). К., 2006; Кучеренко М. Сергій Федорович Грушевсь­кий та його духов­ний заповіт // Зап. НТШ: Пр. філол. секції. Л., 2012. Т. 263.

Статтю оновлено: 2019