Місюра Володимир В’ячеславович

МІСЮ́РА Володимир Вʼячеславович (21. 08. 1956, смт Торчин Луцького р-ну Волин. обл.) — поет, пере­кладач, художник-аматор. Член НСПУ (2014). Закін. Луцький пед. ін­ститут (1982). Працює заст. дир. з навч.-вихов. роботи Луцького вищого профес.-тех. училища будівництва та архітектури. Автор зб. лірич. віршів «Осін­ні квіти» (2005), «Рубіж» (2006), «Перо Жар-птиці» (2008), «Коли поета пере­клав поет» (2010), «Небесний метроном» (2012), «Пісен­ний ретро-вернісаж» (2013), «Світ неосягнимий» (2015), «Волинська доля» (2016), «Куди ховаються вітри» (2018; усі — Луцьк). Деякі книжки автора ви­йшли у влас. худож. оформлен­ні. Мав публікації в «Літературній Україні», альманасі «Світязь» та часописі «Яровиця», зб. поезії «Луцький замок у мистецькому просторі України» (2012) та «Апостол правди і науки» (2014; обидві — Луцьк). Ліриці М. притаман­на простота висловлюва­н­ня поет. думки, вміле по­єд­на­н­ня худож. засобів із композиц. елементами твору. Поезії по­значені філос. глибиною, історизмом мисле­н­ня. Низку вір­шів покладено на музику композиторами Волині. Пере­кладає поезії з білорус., рос. та польс. літ-р.

Завантажити статтю