Місяць | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Місяць


Місяць

МІ́СЯЦЬ – позасистемна одиниця виміру часу, що пов’язана з обертанням супутника Місяця навколо Землі. Оскільки рух Місяця по своїй орбіті досить складний, його період не є постійним – він складає 27,2–29,5 діб. Такий період не зручний для обчислення в календарях, тому намагалися компенсувати цю неточність змінністю тривалості М. введенням додатк. днів. Відлік періоду обертання Місяця залежить від дати та часу його спостереження, тому в астрономії існують різні поняття М. Сидерич. (зоряний) М. – тривалість часу (складає 27,3216616 земних діб, або 27 діб 7 год. 43 хв. 11,5 сек.) між двома послідов. поверненнями Місяця при його видимому русі в одне і те ж місце відносно зір на небес. сфері. Цей тип М. використовують календарях Серед. Сходу, Індії, Китаю. Синодич. М. (лунація) – тривалість часу (є змінною, середнє значення складає 29,530588 земних діб, або 28 діб 12 год. 44 хв. 2,8 сек.) між двома послідов. однаковими фазами Місяця, що залежать від видимого розташування Місяця відносно Сонця. Реал. відхилення тривалості синодич. М. від серед. значення знаходиться в межах 13 год. Тропіч. М. – період (27,3215821 земних діб, або 27 діб 7 год. 43 хв. 4,66 сек.) обертання Місяця навколо Землі, що визначається відносно точки весняного рівнодення. Оскільки через прецесію ця точка пересувається назад уздовж екліптики, тропіч. М. виявляється дещо коротшим від сидерич. М. Аномалістич. М. – проміжок часу між двома послідов. проходженнями Місяця через перигей у його русі навколо Землі. Тривалість на поч. 1900 склаладала 27,554551 серед. соняч. діб (27 діб 13 год. 18 хв. 33,16 сек.) і зменшилася на 0,095 сек. за 100 р. Драконіч. М. – проміжок часу між двома проходженнями Місяця через один і той самий (висхідний або низхідний) вузол орбіти в його русі навколо Землі. Тривалість на поч. 1900 становила 27,2122204 серед. соняч. діб (27 діб 5 год. 5 хв. 35,84 сек.) і збільшилася на 0,0035 сек. за 100 р. Оскільки гол. природні періоди (доба, М., рік), що лежать в основі будь-якого календаря, не узго­джуються між собою (напр., тривалість синодич. М. дорівнює бл. 29,38 доби, а тропіч. року – 365,2422 доби), то проблему виміру часу різні народи здавна донині вирішують по-різному. В основі місяч. календаря лежить проміжок часу між двома послідов. фазами Місяця, тобто синодич. М. Щоб упродовж року початок кожного М. збігався з новим М., то непарні М. року мають складатися з 30, а парні – з 29 діб. Місяч. календар розповсюджений у країнах Ближнього і Середнього Сходу (Афганістан, Пакистан, Іран, Туреччина та ін.). Календар, що узгоджує 3 періодичності – добу, М., рік, – називають місячно-сонячним. Будова цього календаря досить складна. У його основі лежить синодич. місяць, а тропіч. рік дорівнює 356,24220 доби. Цей календар з’явився досить рано та використовувався в давні часи. У християн. Церкві за допомогою місячно-соняч. календаря обчислюють Пасху. У соняч. календарях (Юліанський і Григоріансь­кий) узгоджено рік і добу, добре відстежуються зміни пори року, але фази Місяця «мандрують» по датах. Нині найпоширенішим у світі є Григоріан. календар, що має 12 М. Серед. М. у Григоріан. календарі триває 30,4167 днів у невисокос. роках і 30,5 днів у високос. році. Назви М. у Григоріан. календарі в багатьох країнах мають лат. походження. В Україні назви М. у Григоріан. і Юліан. календарях пов’язані з природ. явищами змін пори року: січень (30 днів), лютий (у невисокосні роки – 28, у високос. рік – 29), березень (31), квітень (30), травень (31), червень (30), липень (31), серпень (31), вересень (30), жовтень (31), листопад (30), грудень (31).

Літ.: Климишин І. А. Календар і хронологія. Ів.-Ф., 2002; Корсунь А. О. Вимір часу від давніх-давен до сучасності. К., 2009.

Статтю оновлено: 2019