Мітинг | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мітинг


Мітинг

МІ́ТИНГ (англ. meeting – збори, засідання, зустріч, від meet – збиратися, зустрічатися, сходитися) – масові зібрання громадян для публічного обговорення нагальних проблем суспільно-політичного життя та висунення пропозицій та вимог щодо їхнього вирішення. М. є однією з форм реалізації конституц. права громадян на свободу зборів і маніфестацій. Згідно з Конституцією України, громадяни мають право збиратися мирно, без зброї та проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких повинні завчасно повідомити органи виконав. влади чи місц. самоврядування. Водночас Конституція закріпила, що обмеження стосовно реалізації цього права може встановлювати суд відповідно до законодавства і лише в інтересах нац. безпеки та громад. порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я насел. або захисту прав і свобод ін. людей. М. зазвичай проводять як зібрання однодумців для висловлення колектив. позиції з певного питання й здобуття прихильності до неї населення. На М. спільна думка перетворюється у вимогу, звернену до окремих осіб чи орг-цій, або на заклик громадян до певних дій. Її оформлюють у вигляді резолюції, яку ухвалюють учасники М. Найчастіше М. використовують як засіб тиску на органи публіч. влади з метою домогтися від них прийняття бажаного для його учасників (мітингувальників) рішення. М. є однією з початк. форм розвитку політ. участі громадян, суттєвим засобом передвибор. агітації, має велике значення у формуванні психол. готовності громадян до безпосеред. політ. дії. Абсолютизація М. як засобу досягнення політ. мети призводить до утвердження т. зв. мітинг. демократії, гол. ознака якої – претензія прихильників певної ідеї на всезаг. визнання її як єдино правильної та підміна конкрет. дій розмовами. Хоча М. – організов. і цілеспрямов. захід, через масовість він може вийти за межі правової поведінки, коли емоції та пристрасті його учасників переважають над розсудливістю.

Статтю оновлено: 2019