Міхновський Гаврило Іванович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Міхновський Гаврило Іванович


Міхновський Гаврило Іванович

МІХНО́ВСЬКИЙ Гаврило Іванович (02(14). 11. 1865, с. Турівка Прилуц. пов. Полтав. губ., нині Згурів. р-ну Київ. обл. – 02(15). 03. 1910, м. Пирятин, нині Полтав. обл.) – громадсько-політичний діяч. Брат М. Міхновського. Чл. київ. і бессараб. осередків «Братства тарасівців». Закін. Прилуц. чол. г-зію (1886), навч. на істор.-філол. (1886–88) і мед. (1894–96) ф-тах Ун-ту св. Володимира у Києві. У серед. 1890-х рр. працював в Одес. філоксер. комісії, створ. Т-вом с. госп-ва Пд. Росії для обстеження бессараб. виноградників та боротьби з їх винищувачем – філоксерою. На поч. 20 ст. повернувся на Прилуччину. 1903 отримав дозвіл бути приват. повіреним, 1905 признач. нотаріусом Пирятина. Водночас брав активну участь в укр. просвітн. і нац.-визв. русі кін. 19 – поч. 20 ст. Д. Дорошенко згадував М. серед тих, хто «багато зробив для розвитку української національної свідомости й українського руху, …особливо впливаючи на молоде покоління».

Літ.: Рябінін-Скляревський О. Михайло Коцюбинський і тарасівці: З архівних джерел // Коцюбинський: Зб. статей. Т. 1. К.; Х., 1930; Дорошенко Д. Мої спомини про давнє-минуле (1901–1914 роки). Винипег; Манітоба, 1949; Ротач О. Пирятинський нотаріус (сторінки біографії Гаврила Міхновського) // Рідний край. 2006. № 2.

ДА: Держ. арх. Полтав. обл. Ф. 755, оп. 3, спр. 636; ф. 138, оп. 1, спр. 78.

Статтю оновлено: 2019