Міхньов Володимир Анатолійович

МІХНЬО́В Володимир Анатолійович (25. 02. 1940, Київ) – патофізіолог. Син А. Міхньова. Д-р мед. н. (1985), проф. (1991), чл.-кор. НАМНУ (2000). Засл. діяч н. і т. України (2004). Держ. премія УРСР у галузі н. і т. (1981). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2001). Закін. Київ. мед. ін-т (1963), де й працює (нині Нац. мед. ун-т): від 1989 – проф. каф. патол. фізіології. Гол. учений секр. НАМНУ (від 1997). Вивчає патогенез нейродистрофіч. процесу в різних органах і тканинах при порушенні їх нерв. регуляції. Спів­автор підручника «Патологічна фізіологія» (К., 1977), який неодноразово перевидавали укр., рос. і румун. мовами.

Пр.: Руководство к практическим занятиям по патологической физиологии. К., 1987 (спів­авт.); Розробка проблеми нервової профілактики і нейтрогенних дистрофій в працях професора М. Н. Зайка та його учнів // ФЖ. 1998. Т. 44, № 4; Академік АМН України Ю. П. Зозуля. К., 2002 (спів­авт.); Панорама охорони здоров’я населення України. К., 2003 (спів­авт.).

Літ.: Ювілей видатного вченого: До 70-річчя Володимира Анатолійовича Міхньова // Актуал. пробл. транспорт. медицини. 2010. № 1.

І. М. Полякова