Міцішвілі Ніколо (Ніколоз) Йосифович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Міцішвілі Ніколо (Ніколоз) Йосифович


Міцішвілі Ніколо (Ніколоз) Йосифович

МІЦІШВІ́ЛІ Ніколо (Ніколоз) Йосифович (ნიკოლო მიწიშვილი; справж. – უსირბილაძე, Сірбіладзе; 08. 11. 1896, с. Джваріса, нині Ткібульс. муніципалітету, Грузія – 26. 06. 1937) – грузинський письменник, перекладач. Після 2-річ. пед. курсів у Кутаїсі вчителював. 1912 розпочав літ. діяльність. 1922–25 мешкав у Франції. Був ред. низки період. вид., зокрема ж. «ქართული მწერლობა» («Грузинська література», 1926–28). Перші книги – зб. віршів «ფასკუნჯი» («Жар-пти­ця») і поема «შავი ვარსკვლავი» («Чорна зоря»; обидві – 1922) – позначені впливом символізму. Згодом перейшов до реаліст. зображення життя: вірш «პოეტი მშენებლობაზე» («Поет на будівниц­тві», 1929), цикл «ახალი მოედანი» («Новий майдан», 1934–35). Найвагоміший проз. твір М. – докум. повість про груз. еміграцію «ეპოპეა» («Епопея», 1929). Йому належать також повість «თებერვალი» («Лютий», 1928), зб. новел «ღამეული შემთხვევა» («Нічна пригода», 1931), зб. публіцист. ст. «საზოგადო კითხვები» («Громадські питання», 1927). Перекладав з рос. (вірші В. Маяковського) та укр. (поему «კავკასია» / «Кавказ» Т. Шевченка, вид. 1938) літ-р. 1937 незаконно репрес., реабіліт. посмертно. Окремі вірші М. укр. мовою переклали Ф. Ісаєв, Л. Клименко.

Тв.: укр. перекл. – Лютий. Х., 1930; Пароплав «Абхазія». Ранок // Поезія груз. народу. Т. 2. К., 1961.

Літ.: Читишвили М. Я избрал един­­ствен­ный путь – к вам... // Лит. Грузия. 1987. № 2.

Статтю оновлено: 2019