Мічман

МІ́ЧМАН (від англ. midshipman, буквально — людина середини кораб­ля) — військове зва­н­ня на флоті або у військово-морських силах низки країн. Спочатку його присвоювали морякам вітрил. флоту, які несли службу посереди­ні палуби великих кораблів і забезпечували точне викона­н­ня командою наказів капітана чи ва­хтового нач., оскільки по­ставлені вітрила часто обмежу­вали огляд середньої та носової частин палуби. Для отрима­н­ня практич. досвіду на цю посаду часто при­значали канд. у офіцер. чин — гардемаринів. На­прикінці 18 — на поч. 19 ст. М. повинен був від­служити не менше 3-х р., щоб отримати до­звіл скласти іспити на зва­н­ня лейтенанта, у 19-му — 2 р., у 20-му — 9–10 місяців. Нині в більшості країн світу це зва­н­ня в регуляр. флоті не використовують. У Великій Британії його надають курсантам старшого курсу військ.-мор. коледжу, в США — курсантам військ.-мор. училища чи академії. У Рос. імперії зва­н­ня М. вперше введене 1716 як унтер-офіцерське. 1732–1917 (окрім 1751–58, коли М. знову від­носили до унтер-офіцерів) це було перше офіцер. зва­н­ня на флоті (від­повід­ало поручику в армії). Його надавали гардемаринам, які успішно склали теор. та практичні іспити. М. при­значали на посади штурманів малих бо­йових кораблів, командирів артилер. башт і плутонгів протимін. артилерії тощо. У ході Визв. змагань 1917–21 зва­н­ня М. за­проваджене у ЗС Української Держави наказом по Мор. ві­домству від 15 липня 1918 (від­повід­ало сучас. зван­ню старший лейтенант). За рад. часів військ. зва­н­ня М. введене по­становою РНК СРСР від 30 листопада 1940 як вище зва­н­ня для старшин ВМФ, мор. частин прикордон. і внутр. військ. Після за­провадже­н­ня 1972 у ЗС СРСР ін­ституту прапорщиків та М. військовослужбовці у цьому зван­ні стали окремою категорією особового складу ВМФ і мор. час тин прикордон. військ. За своїм служб. становищем, обовʼязками та правами вони мали статус, близький до молодших офіцерів, були їхніми най­ближчими пом. і нач. для матросів та старшин одного з ними корабля (частини). У ВМС України Законом «Про військовий обовʼязок і військову службу» (1992) встановлено зва­н­ня М. і старший М.

Завантажити статтю