Кізеветтер Олександр Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кізеветтер Олександр Олександрович

КІЗЕВЕ́ТТЕР Олександр Олександрович (Кизеветтер Александр Александрович; 10(22). 05. 1866, С.-Петербург – 09. 01. 1933, Прага) – російський історик, громадсько-політичний діяч. Чл.-кор. АН СРСР (1917). Закін. Моск. ун-т (1888), де відтоді й працював: від 1909 – проф.; водночас від кін. 1880-х рр. читав лекції на пед. курсах, у Лазарев. ін-ті сх. мов та ін.; від поч. 1900-х рр. дописував до журналів «Русская мысль», «Освобождение», г. «Русские ведомости». Чл. ЦК партії кадетів (від 1906), депутат 2-ї Держ. думи Рос. імперії (1907). Увів у наук. обіг значну кількість документів з історії рос. міст 18 ст., яку досліджував. Працю «Городовое положение Екатерины ІІ 1785. Опыт исторического комментария» (1909) захистив як доктор. дисертацію. Автор статей про Івана ІV Грозного, Петра І та ін. істор. діячів. 1911 на знак протесту проти політики міністра нар. освіти Л. Кассо разом із ін. проф. звільнився з Моск. ун-ту. Відтоді читав лекції у Моск. нар. ун-ті й комерц. ін-ті. Позитивно сприйняв Лютн. революцію 1917 й повалення самодержавства, натомість різко негативно – більшов. переворот того ж року. У березні 1917 поновився у Моск. ун-ті, 1920 йому заборонено викладати у ВНЗах. 1918–21 був тричі заарешт., 1922 у складі великої групи інтелігенції висланий із РФ. Мешкав у Празі, працював проф. рос. історії у Рос. юрид. ін-ті, Рос. нар. і Карловому ун-тах. Виступав з лекціями у містах Чехо-Словаччини, зокрема й Закарп. України. Співзасн., перший голова (від 1930) Рос. істор. т-ва у Празі. Автор спогадів «На рубеже двух столетий (1881–1914)» (Прага, 1929).

Пр.: История России ХІХ в. Москва, 1909; Исторические очерки. Москва, 1912; М. С. Щепкин. Эпизод из истории русского сценического искусства. Москва, 1916; Прага, 1925; Партия народной свободы и ее идеология. Петроград, 1917; Московский университет и его традиции. Прага, 1927.

Літ.: Флоровский А. А. А. Кизеветтер // Зап. Русского истор. об-ва в Праге. 1937. Кн. 3; Вандалковская М. Г. Александр Александрович Кизеветтер (1866–1933) // Портреты историков. Время и судьбы. Т. 1. Москва; Иерусалим, 2000.

Р. В. Пилипчук

Стаття оновлена: 2013