Мішко Степан Дмитрович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мішко Степан Дмитрович


Мішко Степан Дмитрович

МІШКО́ Степан Дмитрович (29. 12. 1885, с. Воловець, нині Малопольс. воєводства, Польща – 08. 10. 1977, м. Нью-Йорк, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – правознавець, громадський діяч. Навч. у г-зіях у м. Новий Сонч (нині Польща) та Львові, 1904–09 – в укр. г-зії в Тернополі. 1909–13 студіював право у Львів. ун-ті (також відвідував істор. курс М. Грушевського). 1918 здобув докторат із права. Під час 1-ї світ. війни мобілізов. у австро-угор. армію. Після проголошення ЗУНР служив сотником-суддею в УГА. Восени 1919 працював у Мін-ві судівництва УНР, брав участь у розробленні карного кодексу та проекту Осн. держ. закону. Від поч. 1920 викладав право та історію в Укр. ун-ті в м. Кам’янець-Подільський (нині Хмельн. обл.); від серпня того ж року мешкав у м. Тарнув (Польща). Входив до конституц. комісії, яка підготувала проект Конституції УНР – «Основний державний закон про устрій Української держави». Від 1922 утримував адвокат. канцелярію в м. Теребовля (нині Терноп. обл.). Очолював повіт. т-во «Луг», брав участь у діяльності т-в «Просвіта» і «Сільський господар», був чл. повіт. ком-ту УНДО. Належав до Союзу укр. адво­катів. Восени 1939 переїхав у Львів, працював у філії АН УРСР. 1941–43 – співроб. Укр. центр. ком-ту. Наприкінці 1944 виїхав до Німеччини, 1949 емігрував до США. Входив до Гол. ком-ту Теребовельщини. Автор статей в істор.-мемуар. зб. «Теребовельська земля» (Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1968), публікацій в укр. діаспор. періодиці. Після смерті М. видано його кн. «Нарис ранньої історії Руси-України» за ред. і з доповненнями О. Домбровського (Нью-Йорк; Торонто; Мюнхен, 1981).

Літ.: Д-р Степан Мішко: [Некролог] // Свобода. 1977, 13 жовт.; Ювілейна книга української гімназії в Тернополі 1898–1998. Л.; Т., 1998; Гуцал П. З. Українські правники Тернопільського краю: Біогр. довід. Т., 2008.

Статтю оновлено: 2019