Мішлеї Пал | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мішлеї Пал


Мішлеї Пал

МІ́ШЛЕЇ Пал (Misley Pál; 26. 02. 1942, м. Дюла, Угорщина – 23. 02. 2018, Будапешт) – угорський україніст, літературознавець, перекладач, дипломат. Закін. 1967 Дебрецен. ун-т та філол. ф-т Київ. ун-ту, де 1969–70 на філол. ф-ті викладав угор. мову й літ-ру; 1967–75 – ст. викл. каф. славістики Дебрецен. ун-ту; 1975–80 – н. с. Дослід. групи з вивчення сх.-єв­роп. літ-р при Будапешт. ун-ті та Угор. АН; 1977–80 – відп. ред. вид-ва «Європа» (Будапешт), від 1981 – ред. ж. «Nagyvilag» («Світ»). Дослідник та популяризатор зарубіж. літ-р, зокрема української. Автор статей про давню укр. літ-ру, І. Котляревського, І. Нечуя-Левицького, Олександра Олеся, М. Стельмаха, В. Земляка, Д. Павличка, В. Дрозда, В. Шевчука, М. Нагнибіду та ін. Упорядкував низку вид. творів укр. письменників, зокрема «Mikola Dzse­rja» («Микола Джеря», Будапешт; Уж., 1976) І. Нечуя-Левицького, «A fekete tanács» («Чорна рада», Будапешт, 1978) П. Куліша, а також зб. віршів («Tarasz Sevcsen­ko versei», Budapest, 1984) та вір­шів, поем і балад («Apácahimnusz», Budapest; Uzsgorod, 1989) Т. Шев­ченка, збірку перекладів його «Заповіту» угор. мовою, що вийшла 1993 у будапешт. вид-ві «Європа». Перекладав з укр., рос., білорус. літ-р. У перекл. М. опубл. роман «Eupraxia» («Євпраксія», Будапешт; Уж., 1980) та кілька оповідань П. Загребельного, повість «Hajnali kakasszó» («Крик півня на світанку», Будапешт, 1981, у спів­авт.) В. Шевчука, низку оповідань О. Гончара, Гр. Тютюнника, В. Дрозда, Р. Іваничука, Ю. Щербака, М. Кравчука. Переклав і видав двомовну антологію «Régi orosz széppróza» («Давньоруська художня проза», Будапешт, 1977, у спів­авт.).

Пр.: Нове угорське видання «Слова о полку Ігоревім». Традиції і новаторство в романах Михайла Стельмаха // Все­світ. 1975. № 4.

Літ.: Гедєш А. А. Україніст з-над Ду­­наю // Всесвіт. 1986. № 4.

Статтю оновлено: 2019