Мішурін Олексій Олександрович

МІШУ́РІН Олексій Олександрович (30. 03. 1912, м. Маріуполь, нині Донец. обл. — 17. 10. 1982, Київ) — режисер, оператор. Батько М. Ладо. Член СКУ. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960). Закін. Київ. інститут кінематографії (1936; викл. Д. Демуць­кий, Ю. Єкельчик, О. Панкратьєв). 1932–37 працював на Київ. кінофабриці; 1939–41 та 1945–56 — оператор, 1956–82 — реж. Київ. кіностудії худож. фільмів; 1941–45 — оператор Ашґабат. кіностудії. Оператор кінострічок: «Макар Нечай» (1939, реж. В. Шмідт­гоф-Лебедєв, Київ. кіностудія худож. фільмів), «Чарівний кристал» (1944, реж. М. Атаханов, А. Народицький, Ашґабат. кіностудія), «В далекому плаванні» (1945, реж. В. Браун), «Свято народних талантів» (1950, реж. І. Аненський, Я. Авдієнко, М. Слу­цький), «Щедре літо» (1951, реж. Б. Барнет), «Концерт майстрів українського мистецтва» (1952, реж. В. Браун, В. Лапокниш), «Максимка» (1953, реж. В. Браун), «Запорожець за Дунаєм» (1954, реж. В. Лапокниш), «Богатир іде в Марто» (1955, реж. Є. Брюнчугін, С. Навроцький), «Мати» (1956, реж. М. Донськой), «Ця тверда земля» (1966, реж. В. Луговсь­кий), «Серце Бонівура» (1967, 4 серії, реж. М. Орлов; усі — Київ. кіностудія худож. фільмів), «Ніч перед світанком» (1969, 6 серій, «Укртелефільм», реж. А. Слісаренко). Реж. фільмів: «Пісні над Дніпром» (спів­авт.; 1957), «Літа молоді» (1958), «Рятуйте наші душі (SОS)» (1959), «На крилах пісні» (спів­авт.; 1960), «Королева бензоколонки» (співавт.; 1963), «Зірка балету» (1965), «Абітурієнтка» (1973), «Переходимо до кохання» (спів­авт.; 1976), «Від і до» (спів­авт.; 1976), «Дипломати мимоволі» (1978; усі — Київ. кіностудія худож. фільмів).

Рекомендована література

1. Кино и время. Режиссеры советского художественного кино. Москва, 1963. Вып. 3;
   Google Scholar Internet
2. Безручко О. Мішурін Олексій Олександрович // Невідомий Довженко. К., 2008;
   Google Scholar Internet
3. Його ж. Мішурін Олексій Олександрович // Архівна спадщина О. Довженка. К., 2012. Т. 7.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю