Мовчан-Карпусь Надія Михайлівна | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мовчан-Карпусь Надія Михайлівна


Мовчан-Карпусь Надія Михайлівна

МОВЧА́Н-КАРПУ́СЬ Надія Михайлівна (12. 06. 1944, с. Журавка Андрієво-Іванів., нині Микол. р-ну Одес. обл.) – письменниця. Чл. НСПУ (1998). Премiя iм. С. Олiйника (2009). Закін. Ізмаїл. пед. ін-т (Одес. обл., 1965). Учителювала; 1975–97 здійснювала пед. діяльність на різних посадах в Одесі. Пише переважно для дітей – вірші, гуморески, казки, легенди та оповідання. У них поетеса коректно дотримується законів адрес. спрямованості творів, утримується на рівні вимог вікової психології та педагогіки, образ. системи та словник. запасу, яких вимагають дит. твори. Мініатюр. творами М.-К. легко торкається укр. міфології, переносячи читача у дивовиж. світ наших далеких пращурів, у їхню духовність і єдність із природою. Поетеса роздумує над конкретністю та незглибимістю життя, уміло використовуючи тверді форми віршів – танка, хокку, рубаїв, кита, катренів. У твор. доробку – поет. зб. «Батькова тополя» (1997), «Над річкою-журавкою» (1998), «Золотокрилі ранки: мініатюри» (2000), «Сонячне коло» (2003), «Мелодія осінньої просині» (2004), «Василинка-Веселинка», лірико-епічна поема «Стаю на прю» (обидві – 2008; усі – Одеса), що відтворює події козац. доби. Друкує свої твори в ж. «Літературна Одеса», «Море», «Гетьман», г. «Думська площа», «Чорноморські новини», «Вечерняя Одесса» та ін. Низку її віршів поклали на музику композитори О. Білаш, М. Колодочка та ін.

Статтю оновлено: 2019