Могила | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Могила


Могила

МОГИ́ЛА – овальна, переважно куполоподібна в поперечному профілі форма рельєфу природного або антропогенного (насипного) походження, що, зазвичай, підноситься над навколишньою місцевістю на кілька (до десяти) метрів. В Україні до М. належать: горби (Могила-Мечетна – унікал. група насип. курганів епохи бронзи та пам’ят­ка археології (4–3 тис. до н. е., 2 тис. – 10 ст. до н. е.), Савур-Могила на Донецькому кряжі), останці (Могила-Більмак, Моги­ла-Гончариха на При­азовській височині), насипні кургани (Гайманова Могила в Запоріз. обл. – скіф. некрополь, Товста Могила в Дніпроп. обл. – скіф. цар. курган). У Приазов’ї останці твердих порід названо кам’яними М., серед яких Ка­м’яна Могила – світ. пам’ятка давньої культури побл. смт Мирне Запоріз. обл., також Кам’яні Могили на тер. відділу Українського степового природного заповідника.

Статтю оновлено: 2019