Кікіньов Василь Матвійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кікіньов Василь Матвійович

КІКІНЬО́В Василь Матвійович (23. 01. 1930, с. Машликіно Ростов. обл., РФ) – живописець. Батько Володимира Кікіньова. Засл. художник України (2007). Чл. НСХУ (1980). Закін. Ворошиловгр. художнє уч-ще (нині Луганськ, 1954; викл. Т. Капканець, О. Фільберт). 1955–65 – заст. голови Ворошиловгр. т-ва художників. Гол. художник Ворошиловгр. відділ. Худож. фонду (1980–83). Голова секції живопису, графіки і монум. мист-ва Луган. орг-ції НСХУ (від 1988). Учасник обл., всеукр., всесоюз. та міжнар. мист. виставок від 1954. Персон. – у Луганську (2000). Надає перевагу філос., пленер., реаліст. пейзажу. Створює темат. картини, портрети з вираз. лірич. забарвленням; барвисті, складні за композицією натюрморти, в яких простежується вплив імпресіоніст. світосприйняття. Окремі роботи зберігаються у Луган. та Стаханов. (Луган. обл.) ХМ.

Тв.: «Хліб», «Мрійники» (обидва – 1965), «З роботи», «Пам’ятник шахтарської праці» (обидва – 1975), «Ланковий прохідників М. Кожум’яка», «Церква» (обидва – 1978), «Морозний вечір. Старі яблуні» (1979), «О. Стаханов», «І в глибоких шахтах Донбасу» (обидва – 1980), «Герой Соціалістичної Праці І. Мамай» (1984), «Повінь» (1985), «Півонії» (1985; 2007), «Вечір над Сновом», «Осінь на Луганщині» (обидва – 1987), «Закарпатське Міжгір’я», «Неділя» (обидва – 1988), «Влада» (1993), «Напровесні» (1995), «Людмила» (1998), «Хто ми?», «Автопортрет», «Чорнобривці» (усі – 1999), «Онукам моїм гарбузи, чорнобривці та яблука» (2000), «Початок весни», «На Луганщині весною» (обидва – 2003), «Молодий дубочок» (2004), «Невідомі могили на високих кручах Дніпра», «Дідусева пасіка» (обидва – 2010).

Літ.: Гурська Л. Утаємниченість творення. Василь Кікіньов // ОМ. 2005. № 3; Василь Кікіньов: Каталог. К., 2005.

Л. О. Гурська

Стаття оновлена: 2013