Могилевський Еммануїл Ізраїльович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Могилевський Еммануїл Ізраїльович


Могилевський Еммануїл Ізраїльович

МОГИЛЕ́ВСЬКИЙ Еммануїл Ізраїльович (17. 10. 1918, Миколаїв – 22. 12. 2014, м. Троїцьк Моск. обл.) – астрофізик. Д-р фіз.-мат. н. (1966), проф. (1978). Засл. діяч н. і т. РФ (1999). Закін. Київ. ун-т (1941), де 1940–43 й працював у Астроном. обсерваторії (під час 2-ї світ. вій­ни – у с. Висока Дубрава побл. м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ; спостерігав зі спектрогеліографом, досліджував активність Сонця для магнітосфер. прогнозів). Від 1943 – в Ін-ті земного магнетизму, іоносфери та розповсюдження радіохвиль РАН (Троїцьк): 1954–87 – зав. відділу фізики Сонця, 1987–2014 – гол. н. с. Наук. дослідження: геліофізика, вивчення зв’язків соняч., магніт. й іоносфер. явищ, короткострок. прогнози магніт. та іоносфер. збурень для радіозв’яз­ку. Під кер-вом М. створ. установки з дослідж. соняч. магнітогідродинаміки, соняч. спалахів і структури магнітоплазми. Одним із перших почав застосовувати в дослідж. Сонця методи синергетики та фрактал. аналіз. Організував вивчення сонячно-земної фізики на станціях в Іркутську, Уссурійську (Примор. край; обидва – РФ), Алма-Аті (нині Алмати), Ташкенті.

Пр.: Тонкая структура солнечной маг­нитоплазмы // УФН. 1975. Т. 116; Исследования по физике Солнца в ИЗМИРАНе // Электромагнит. и плазмен. процессы. Москва, 1989 (спів­авт.); Модель Солнца по новым экспериментам на KA SOHO и проблема энергоисточников солнечной активности // Изв. РАН. Сер. физ. 1998. Т. 62, № 9; Фракталы на Солнце. Москва, 2001; Фрактальная размерность изменений энергии магнитного поля Солнца и квазидвухлетние вариации сол­нечной активности // Геомагнетизм и аэрономия. 2006. Т. 46, № 2 (спів­авт.); Дискретность пространственно-вре­менных проявлений солнечной активности и солнечно-земных явлений // Там само. 2009. Т. 49, № 5 (спів­авт.).

Статтю оновлено: 2019