Могилянська група

МОГИЛЯ́НСЬКА ГРУ́ПА — археологічна культура. Датована 7–6 ст. до н. е. Поширена на тер. Пд. Поліс­ся і суміж. р-нів Волині. Ви­окремила 1974 Л. Крушельницька як локал. пн. варіант ран­ньоскіф. культури Укр. Лісо­степу. Назва походить від епонім. могильника у с. Могиляни (Остроз. р-ну Рівнен. обл.). Па­­мʼятки М. г. частково спів­існують із старожитностями мило­градсько-під­гірцівської культури. Поселе­н­ня носіїв М. г. неукріплені, житла — землянки і напів­землянки, іноді з печами купол. типу (Олексин). Основу господарства складало землеробство, роз­веде­н­ня свій. тварин (овець, свиней, корів), мисливство, бронзоливарна справа. Поховал. обряд біритуал.: частк. або повне спале­н­ня небіжчика (Могиляни) й інгумація, іноді під курган. насипом (Шикеринці, Городок, Міклаші, Жемелинці). Подальша доля носіїв М. г. у латен. період донині не зʼясована. У 5–4 ст. до н. е. на зх. околицях колиш. тер. пошире­н­ня М. г. зʼявилися памʼят­ки поморської культури.

Завантажити статтю