Могилянський Олександр Петрович

Визначення і загальна характеристика

МОГИЛЯ́НСЬКИЙ Олександр Петрович (01(14). 07. 1909, Київ — 11. 04. 2001, С.-Пе­тербург) — літературознавець, текстолог. Племінник Миколи та Михайла Могилянських. Доктор філологічних наук (1966). Закін. екстерном Ленінгр. університет (нині С.-Пе­тербург, 1929). Працював у Ленінграді: 1929–31 — секр., 1935–40 і 1951–70 — науковий співробітник, ст. н. с. Інституту рос. літ-ри АН СРСР (Пушкін. дім); 1931–35 — слідчий, експерт-графолог і викл. в органах МВС; 1941 — молодший науковий співробітник Інституту мови і мислення АН СРСР, ред.-укладач академ. словника російської мови; 1942–51 — гол. бібліотекар, ст. н. с. Держ. публ. б-ки ім. М. Салтикова-Щедріна, виявляв покинуті б-ки, був експертом із давніх книг. 1947 перевіз із м. Ростов (Ярослав. обл., РФ) 1400 давньорус. рукописів. Володів англ., франц., нім., укр., польс., італ., серб., швед., данс., лат. мовами, вивчав ще понад 20 мов. Наук. діяльність: історія рос. літ-ри і мови, джерелознавство, текстологія, теорія літ-ри, естетика, книгознавство. Займався розшифруванням автор. текстів худож. творів, підготовкою академ. вид. творів І. Крилова, ін. класиків; здійснював наук. опис рукописів тощо. Брав участь у підготовці текстів й коментарів колект. праць «История русской литературы», «История русского романа», «История русской поэзии», академ. вид. зібр. творів О. Пушкіна, М. Лермонтова, В. Белінського, О. Герцена, І. Тургенєва. Архіви М., що містять чимало документів ін. осіб, зберігаються в Інституті рукопису НБУВ, ЦДАМЛМ України та ін.

Завантажити статтю