Кікоть (Кикоть) Андрій Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кікоть (Кикоть) Андрій Іванович

КІ́КОТЬ (КИ́КОТЬ) Андрій Іванович (27. 11. 1929, с. Кам’янка, нині Дикан. р-ну Полтав. обл. – 13. 10. 1975, Київ) – співак (бас). Нар. арт. УРСР (1967). Лауреат 6-го Всесвіт. фестивалю молоді й студентів (Москва, 1957, золота медаль), Міжнар. конкурсу вокалістів (м. Тулуза, Франція, 1958, 3-я премія). Закін. Київ. консерваторію (1959; кл. І. Паторжинського). Відтоді – соліст Київ. театру опери та балету ім. Т. Шевченка. Мав сильний, густий, соковитий і водночас виразний, рідкісний за багатством тембр. відтінків голос, що рівно і невимушено звучав у всіх регістрах, чітку дикцію. У репертуарі – твори різних істор. періодів і стилів. Однак найрельєфніше творче обдаровання розкрилося в укр. класич. операх, де художньо переконливо відтворював як трагедійно-драм., так і жанр., гуморист. муз.-сценічні образи. Один із найкращих виконавців партії Карася («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського) на вітчизн. опер. сцені. У камер. репертуарі – арії з опер укр., рос. та зх.-європ. композиторів, твори Я. Степового (зокрема романс «Ой чого ти, дубе»), П. Майбороди, І. Шамо, К. Мяскова, укр. нар. пісні (переважно жартівливі), зокрема в обробках М. Лисенка та В. Косенка. Гастролював у Болгарії, Канаді, Польщі, Франції, Югославії та ін. Здійснив записи у фонд Укр. радіо, зокрема фрагментів опер. партій Карася, а також Тараса («Тарас Бульба» М. Лисенка), Сусаніна («Життя за царя» М. Глінки), Рене («Іоланта» П. Чайковського), Філіпа («Дон Карлос» Дж. Верді), укр. нар. пісень. Низку творів записав на грамплатівки.

Партії: Виборний («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Кривоніс («Богдан Хмельницький» К. Данькевича), Дід Іван, Генерал («Тарас Шевченко», «Арсенал» Г. Майбороди), Устим («Мамаї» В. Губаренка), Кончак («Князь Ігор» О. Бородіна), Борис, Іван Хованський («Борис Годунов», «Хованщина» М. Мусоргського), Грьомін, Кочубей («Євгеній Онєгін», «Мазепа» П. Чайковського), Фрол Баєв («В бурю» Т. Хрєнникова), Зарастро («Чарівна флейта» В.-А. Моцарта), Рамфіс («Аїда» Дж. Верді), Марсель («Гуґеноти» Дж. Мейєрбера), Нілаканта («Лакме» Л. Деліба).

Літ.: Злодюшко О. Співає лауреат А. Кікоть // Зоря Полтавщини. 1957, 8 верес.; Щира вдячність глядачів // Веч. Київ. 1971, 18 лют.; Оцінка друзів // КіЖ. 1972, 9 квіт.; Козак С. Витязь оперної сцени // Веч. Київ. 1979, 24 серп.

О. М. Немкович

Стаття оновлена: 2013