Моделювання | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Моделювання


Моделювання

МОДЕЛЮВА́ННЯ (від франц. modeler – ліпити, формувати) – науковий метод опосередкованого дослідження об’єк­тів пізнання, безпосереднє вивчення яких із певних причин неможливе, ускладнене, неефективне або недоцільне. Вивчають їхні моделі – предметні, знакові чи мисленні системи, що відповідно відтворюють, імітують чи відображають певні характеристики (властивості, ознаки, принципи внутрішньої організації або функціювання) оригіналів. Як специф. конструктивно-пізнавал. прийом, своєрідна форма подання процесів і явищ реальності М. відоме з антич. часів. У процесі пізнання М. тісно взаємодіє з ін. спец. і заг.-наук. методами, зокрема експериментальними (див. Експеримент). В епоху НТП М. фактично набуло статусу заг.-наук. методу пізнання, стало ефектив. теор. і експерим. засобом досліджень. Цьому сприяли інтенсивні процеси математизації та комп’ютеризації науки (див. Моделювання математичне). Комп’ютер. (модельно-кібернет.) експеримент, а згодом його різновид – когнітивна графіка ком­п’ютерна – набули унікал. значення в дослідж. складних процесів і явищ дійсності, верифікації наук. гіпотез, побудові теорій. Користуючись процедурами аб­страгування та ідеалізації, М. дає змогу з метою відтворення (у моделі) та дослідж. виділяти саме ті характеристики, параметри чи властивості модельов. об’єктів, що безпосередньо підлягають вивченню. З появою когнітив. комп’ютер. графіч. засобів відкриваються реал. можливості подавати у наоч. формі не тільки об’єкти у класич. розумінні та експериментувати з ними, а й виражати з допомогою відповід. наоч. моделей ті чи ін. гіпотези, ідеї, концепції тощо, вивчати їх, піддавати верифікації. Осн. етапи процесу: постановка проблеми, побудова моделі, її дослідж., екстраполяція отриманих результатів на оригінал. Теор. основу М., що проявляється в різноманіт. формах залежно від сфер застосування й характеру використовуваних моделей, становлять тео­рії фіз. подібності, фіз. аналогії та ізоморфізму систем. За фіз. характером моделей можуть бути виділені три типи М.: предметне, знакове (інформ.) і мисленне. У взаємодії з ін. методами М. відіграє важливу роль у дослідж. найскладніших процесів та явищ мега-, макро- і мікросвіту в розкритті їхньої глибин. суті. М. у мист-ві – відтворення об’єм­но-пластич. і простор. властивостей предмет. світу за допомогою світлотіні в живописі й графіці або пластики в скульптурі. М. – попереднє виготовлення моделі скульптором, архітектором, дизайнером.

Статтю оновлено: 2019