Моделювання

МОДЕЛЮВА́ННЯ (від франц. modeler — ліпити, формувати) — науковий метод опосередкованого дослідже­н­ня обʼєк­тів пі­зна­н­ня, без­посереднє ви­вче­н­ня яких із певних причин неможливе, ускладнене, неефективне або недоцільне. Ви­вчають їхні моделі — предметні, знакові чи мислен­ні системи, що від­повід­но від­творюють, імітують чи від­ображають певні характеристики (властивості, ознаки, принципи внутрішньої організації або функціюва­н­ня) оригіналів. Як специф. кон­структивно-пі­знавал. при­йом, своєрідна форма по­да­н­ня процесів і явищ реальності М. ві­доме з антич. часів. У процесі пі­зна­н­ня М. тісно взаємодіє з ін. спец. і заг.-наук. методами, зокрема екс­периментальними (див. Екс­перимент). В епоху НТП М. фактично набуло статусу заг.-наук. методу пі­зна­н­ня, стало ефектив. теор. і екс­перим. засобом досліджень. Цьому сприяли інтенсивні процеси математизації та компʼютеризації науки (див. Моделюва­н­ня математичне). Компʼютер. (модельно-кібернет.) екс­перимент, а згодом його різновид — когнітивна графіка ком­пʼютерна — набули унікал. значе­н­ня в дослідж. складних процесів і явищ дійсності, верифікації наук. гіпотез, побудові теорій. Користуючись процедурами аб­страгува­н­ня та ідеалізації, М. дає змогу з метою від­творе­н­ня (у моделі) та дослідж. виділяти саме ті характеристики, параметри чи властивості модельов. обʼєктів, що без­посередньо під­лягають ви­вчен­ню. З появою когнітив. компʼютер. графіч. засобів від­криваються реал. можливості подавати у наоч. формі не тільки обʼєкти у класич. ро­зумін­ні та екс­периментувати з ними, а й виражати з допомогою від­повід. наоч. моделей ті чи ін. гіпотези, ідеї, концепції тощо, ви­вчати їх, під­давати верифікації. Осн. етапи процесу: по­становка про­блеми, побудова моделі, її дослідж., екс­траполяція отриманих результатів на оригінал. Теор. основу М., що проявляється в різноманіт. формах залежно від сфер за­стосува­н­ня й характеру використовуваних моделей, становлять тео­рії фіз. подібності, фіз. аналогії та ізоморфізму систем. За фіз. характером моделей можуть бути виділені три типи М.: предметне, знакове (інформ.) і мислен­не. У взаємодії з ін. методами М. ві­ді­грає важливу роль у дослідж. най­складніших процесів та явищ мега-, макро- і мікросвіту в роз­крит­ті їхньої глибин. суті. М. у мистецтві — від­творе­н­ня обʼєм­но-пластич. і простор. властивостей предмет. світу за допомогою світлотіні в живописі й графіці або пластики в скульптурі. М. — попереднє виготовле­н­ня моделі скульптором, архітектором, дизайнером.

Завантажити статтю