Модестов Василь Іванович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Модестов Василь Іванович


Модестов Василь  Іванович

МОДЕ́СТОВ Василь Іванович (24. 01(05. 02). 1839, с. Кемци Новгород. губ., нині Твер. обл., РФ – 13. 02. 1907, Рим) – історик античної культури, перекладач. Навч. у Новгород. духов. семінарії (1853–56), Гол. пед. ін-ті (С.-Петербург, 1856–59), після його закриття – на істор.-філол. ф-ті С.-Петербур. ун-ту (закін. 1860). Викладав лат. мову та заг. історію в Олонец. губерн. г-зії (м. Петрозаводськ, Росія); 1862–64 – у наук. відрядженні для підготовки до професор. звання в Німеччині та Італії. Вивчав творчість давньорим. історика Тацита; цій темі присвятив магістер. дис., яку захистив 1865 у С.-Пе­­тербур. ун-ті. Працював у Новорос. ун-ті в Одесі: 1865–67 – доц. каф. рим. словесності, 1889–93 – ординар. проф. класич. філології; від 1867 – доц., від 1868 – екстраординар., 1869 – ординар. проф. каф. римської словесності Казан. ун-ту (Росія), де захистив 1868 доктор. дис. «Римская письменность въ періодъ царей» (видана також нім. мовою – «Der Gerbauch der Schrift unter den Römischen Königen», Berlin, 1872); від 1869 – ординар. проф. Ун-ту св. Володимира у Києві, водночас від 1871 читав лекції у Київ. духов. академії; 1877–89 (з перервою) – викл. лат. мови у С.-Пе­тербур. духов. академії та ун-ті; 1880–86 за критику уряд. політики в галузі нар. освіти був відсторонений від викладац. роботи й змушений зосередитися винятково на публіцист. діяльності. Від 1893 – у Римі. Вивчав проблеми рим. історії, а також питання зародження та становлення лат. писемності. Захоплення давньою рим. історією особливо чітко проявилося в остан. – італ. – період життя М., коли він отримав можливість безпосередньо ознайомитися з результатами новітніх археол. та істор. досліджень з цієї тематики. Підсумком стала низка публікацій наприкінці 1890-х – поч. 1900-х рр. (як в наук. періодиці, так і окремо), що містять унікальний для віт­чизн. антикознавства того часу огляд археол. культур Італії від епохи палеоліту до виникнення Риму. Гол. наук.-пед. доробок – посібник «Лекціи по исторіи римской литературы» (курсъ 1–2, К., 1873–74; курсъ 1–3, С.-Петер­бургъ, 1888) та праця у 2-х ч. «Введеніе въ римскую исторію» (С.-Петер­бургъ, 1902–04); у 1904–06 було надрук. декілька статей 3-ї частини цього вид., однак завершити розпочату роботу не встиг. М. співпрацював з ред. вид. «Энци­клопедическій словарь» Ф. Брокгауза та І. Ефрона, до якого написав низку статей з рим. історії. Перекладав твори Тацита, Горація, Б. Спінози.

Пр.: Тацитъ и его сочиненія. С.-Пе­­тербургъ, 1864; О Германіи. Наука, школа, парламентъ, люди, стремленія. С.-Пе­тербургъ, 1888; О Франціи. С.-Петер­бургъ, 1889; Русская наука въ послѣд­нія двадцать пять лѣтъ. О., 1890; Ученая жизнь въ Римѣ. С.-Петербургъ, 1892.

Літ.: Кулаковский Ю. А. Модестов Ва­­силий Иванович // Биогр. слов. профессоров и преподавателей Император. ун-та св. Владимира. К., 1884; Маркевич А. И. Модестов Василий Иванович // Двадцатипятилетие Император. Новорос. ун-та. О., 1890; Дроздов Н. М. Па­мяти профессора В. И. Модестова // Тр. Киев. духов. академии. 1907, июнь; Ростовцев М. И. В. И. Модестов (некролог) // Журн. Мин-ва нар. просвещения. Новая сер. Ч. 10. 1907, июль; Березин С. Е. Из истории антиковедения в Новороссийском университете: профессор Василий Иванович Модестов // Лукоморье: археология, этнология, история Северо-Западного Причерноморья. О., 2008. Вып. 2; Професори О(Н)У.

Статтю оновлено: 2019