Модзалевський Лев Борисович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Модзалевський Лев Борисович


Модзалевський Лев Борисович

МОДЗАЛЕ́ВСЬКИЙ Лев Борисович (27. 07(09. 08). 1902, С.-Пе­тербург – 26. 06. 1948, похов. у Ленінграді, нині С.-Пе­тербург) – літературознавець, архівіст. Походив із давнього козац.-старшин. роду з Чернігівщини. Син Б. Модзалевського. Д-р філол. н. (1947). Закін. Ленінгр. ун-т (1925). Від 1919 працював у архів. установах Ленінграда, зокрема від 1925 – пом. архівіста, від 1934 – ст. н. с. Архіву АН СРСР. Під час 2-ї світ. вій­ни 1942 евакуйов. у м. Єлабуга (Татар. АРСР, РФ), де був ученим секр. Музей. і Архів. комісій АН СРСР й зав. каф. рос. літ-ри Воронез. ун-ту, 1944 повернувся до Ленінграда. Досліджував рукописи О. Пушкіна та М. Ломоносова, написав коментарі до видань їхніх листів. Трагічно загинув.

Пр.: Рукописи Пушкина в собрании Государственной Публичной библиотеки в Ленинграде. Ленинград, 1929; Раз­говоры Пушкина. Москва, 1929; 1991 (спів­авт.); Библиотека Пушкина. Новые материалы // Лит. наследство. Мос­ква, 1934. Т. 16–18; Рукописи Ломоносова в АН СССР: Научное описание. Москва; Ленинград, 1937.

Літ.: Кулябко Е. С. Л. Б. Модзалевский: [Некролог] // Вест. АН СССР. 1948. №12; Модзалевская Т. Л. Лев Борисович Мод­­залевский (1902–1948). Страницы жиз­­ни. С.-Пе­тербург, 2009.

Статтю оновлено: 2019