Мож (Мжа) | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мож (Мжа)


Мож (Мжа)

МОЖ (МЖА) – річка у Валківському, Нововодолазькому, Харківському та Зміївському районах Харківської області, права притока Сіверського Дінця. Довж. 74 км, пл. водозбір. бас. 1810 км2. Бере початок на Пд. Сх. від с. Перекіп Вал­ків. р-ну. Долина переважно трапецієподібна, асиметрична, праві схили розчленовані ярами; шир. від 300 м до 1,5–4 км, глиб. до 15–20 м. Заплава двостороння. У серед. і нижній течії заболочена, шир. здебільшого 200–300 м, найбільша – 1,5–2 км. Річище помірно звивисте, завширшки до 7–10 м, пересічна глиб. 0,3–1 м, максимальна – 10 м. Похил річки 0,85 м/км. Середня багаторічна витрата води в гирлі – 3,61 м3/с. Осн. притоки – Борова, Карамушина, Мерефа (усі – ліві); Вільхувата, Вільшанка (обидві – праві). Живлення снігове та дощове. Замерзає у грудні, скресає у березні. Споруджено водосховище та 128 ставків (заг. об’ємом 18,3 млн м3). Воду використовують для пром. та с.-г. потреб. На М. – м. Валки та Зміїв; місця відпочинку.

Статтю оновлено: 2019