Кікоть Михайло Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кікоть Михайло Васильович

КІ́КОТЬ Михайло Васильович (09. 11. 1931, с. Орелець, нині Снятин. р-ну Івано-Фр. обл. – 20. 10. 1994, с. Город Косів. р-ну Івано-Фр. обл.) – майстер художньої кераміки. Чл. СХУ (1976). Навч. у М. Рощиб’юка. Працював у Косові: в худож.-пром. артілі та керам. майстернях Худож. фонду УРСР; від 1961 – в уч-щі приклад. і декор. мист--ва. Учасник всеукр., всесоюз. мист. виставок від 1963. Персон. – в Івано-Франківську (1983). На керам. вазах, дзбанках виконував темат. композиції, створював гуморист. скульптури.

Тв.: «Гуцул на коні», «На базарі», «Як вуйко Юрко прощався з панами», «Пани тікають», «На санях», «Торгуються», «Сопілкар» (усі – 1960-і рр.), «Гуцульське весілля» (1963), «Привітання червоноармійця», «Наймичка» (обидва – 1964), «Ділять панську землю» (1970), «Закохані» (1971), «Кіннота», «Геть, погань, з наших земель» (обидва – 1975).

Літ.: Виставка творів М. В. Кікотя: Каталог. Ів.-Ф., 1983; Вінтоняк М. Творчість Михайла Кікотя // Гуцул. край. 1994, 3 верес.

І. А. Пелипейко

Стаття оновлена: 2013