Мозурюнас Владас | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мозурюнас Владас


Мозурюнас Владас

МОЗУРЮ́НАС Владас (Mozūriūnas Vladas; 01. 02. 1922, Каунас – 09. 06. 1964, Вільнюс) – литовський поет. Чл. СП Литви (1943). Закін. Вищі літ. курси при Літ. ін-ті в Москві (1958). Працював ред. у ЗМІ (1940–64). Автор зб. віршів «Žemės sauja» («Жменя землі», 1947), «Saulėtekis» («Схід сонця», 1950), «Sąžinė ne­­gali tylėti» («Сумління не може мовчати», 1952), «Varpos iš laukų» («Польове колосся», 1955), «Šaltinis prie kelio» («Криниця край дороги», 1957) та ін., в яких осн. мотиви – героїка 2-ї світ. вій­ни, романтика моря, краса інтим. почуттів, а також істор. минуле Вільнюса. Зб. віршів «Vilniaus etiudai» («Вільнюські етюди», 1958; 1980) була однією з перших спроб більш вільно осмислити історію й культуру міста в рад. період. Писав для дітей – поема «Legenda apie Vilniaus pilį» («Легенда про Вільнюський замок», 1971) тощо. Усі зазнач. твори опубл. у Вільнюсі. У ст. «Tautų draugystės dai­nius» («Співець дружби народів», 1961) розглянув творчість П. Тичини. Написав вірш-присвяту «Tarasui Ševčenkai» («Тарасові Шевченку»), переклав деякі поезії укр. поета, а також П. Тичини, П. Воронька, М. Гірника, І. Неходи, М. Шеремета. Окремі вірші М. укр. мовою переклали В. Лагода, М. Шеремет, Д. Головко, Д. Чередниченко, М. Литвинець, Н. Поклад.

Тв.: Raštai. T. 1–2. Vilnius, 1971; укр. перекл. – [Вірші] // Подарунок з Німану. К., 1963; Тарасові Шевченку // Київ. 1983. № 3; [Вірші] // Литов. рад. поезія. К., 1985.

Літ.: T. Venclova. Mozūriūnas Vladas. Vilnius, 2006.

Статтю оновлено: 2019