Мойсієнко Анатолій Кирилович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мойсієнко Анатолій Кирилович


Мойсієнко Анатолій Кирилович

МОЙСІЄ́НКО Анатолій Кирилович (09. 07. 1948, с. Бурівка Городнян. р-ну Черніг. обл.) – поет, мовознавець, літературний критик, перекладач. Д-р філол. н. (1997), проф. (1998). Чл. НСПУ (1988). Літ. премії ім. Б. Не­­черди (2000), «Благовіст» (2001), ім. І. Кошелівця (2004). Закін. Ніжин. пед. ін-т (Черніг. обл., 1971). Учителював; працював у Київ. пед. ін-ті, зав. ред. поезії вид-ва «Молодь»; від 1993 – у Київ. ун-ті: від 2001 – зав. каф. сучас. укр. мови. Автор наук. дослідж. з проблем поетики та граматики укр. мови, низки підручників для ВШ. У поезії М. сповідує образ. динамізм, класичну вишуканість і сучас. експеримент. Винайшов своєрід. жанр шахопоезії, де є синтез шахової композиції і власне вірша. Співзасн. гурту поетів-паліндромістів «Геракліт» (1991). Окремі літ. твори М. перекладено англ., білорус., груз., нім., польс., рос., румун., угор. мовами. Перекладає з нім. та слов’ян. мов. Упорядник 2-том. антології «Золотий гомін. Українська поезія світу» (1991, 1997) та антології різномов. поезії України в 3-х кн. «На нашій, на своїй землі» (1995, 1996; обидві – Київ).

Пр.: Слово в аперцепційній системі поетичного тексту: декодування Шевченкового вірша. 1997; 2006; 2013; Традиції модерну і модерн традицій. 2001. Кн. 1; 2007. Кн. 2; Динамічний аспект номінації. 2004; Традиції модерну і модерн традицій. Структурно-семантична організація простого ускладненого речення. 2006; 2009; Мова як світ світів. Поетика текстових структур. 2008; Філологічні студії. 2015; Народна загадка в текстово-дискурсивному вимірі. 2016; Текст як мистецька даність. Проблеми поетичної мови. 2018 (усі – Київ).

Тв.: Приємлю. К., 1986; Сонети і верлібри. К., 1996; 1998; Шахопоезія. Париж; Л.; Цвікау, 1997; Сім струн. К., 1998; Віче мечів. К., 1999; Нові поезії. Париж; Л.; Цвікау, 2000; Спалені камені. В., 2003; Мене любов’ю засвітили скрипки. К., 2006; Вибране. К., 2006; З чернігівсь­ких садів. Умань, 2008; Поезії. Стихо­творения. Gedichte. К.; Дрогобич, 2013; Леза зел. К., 2016; Смньоліт ліхтарів синьоирій. К., 2018.

Літ.: Гуцало Є. Анатолій Мойсієнко – поет не зі самоспонукання до творчості // ЛУ. 1984, 17 трав.; Погрібний А. Моноалітеративний вірш Анатолія Мойсієнка // Мойсієнко А. Сім струн. К., 1998; Логвиненко О. Артистизм паліндрома // День. 1999, 22 груд.; Жулинський М. Дух, що єднається зі світом інших // Мойсієнко А. Вибране. К., 2006; Світ мови: поетика текстових структур: Наук. зб. на пошану проф. А. Мойсієнка. К.; Дрогобич, 2009.

Статтю оновлено: 2019