Мокієнко Валерій Михайлович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Мокієнко Валерій Михайлович


Мокієнко Валерій  Михайлович

МОКІЄ́НКО Валерій Михайлович (Мокиенко Валерий Михайлович; 16. 02. 1940, м. Керч, нині АР Крим) – російський мовознавець. Д-р філол. н. (1977), проф. (1979). Закін. Ленінгр. ун-т (1964), де й працює від 1966 (нині С.-Пе­тер­бур. ун-т): 1972–79 – доц. каф. слов’ян. філології, 1979–90 – зав. каф. рос. мови, водночас декан ф-ту рос. мови як іноземної, від 1990 – проф. каф. слов’ян. філології. Водночас від 1995 – в Ін-ті славістики Ґрайфсвальд. ун-ту (Німеччина): 1996–2005 – зав. каф. україністики, 1999–2001 – дир. 1995–2001 був кер. «Українікуму» (м. Ґрайфсвальд) – наук.-пед. форуму з дослідж. і викладання укр. мови і культури. Від 1996 – чл. Асоц. україністів Німеччини. У 1970–90-х рр. читав курси славістики в ун-тах Європи і США. Наук. дослідження: рос. і слов’ян. фразеологія та пареміологія; етнолінгвістика; субстандартна лексика. Уклав низку словників і довідників, зокрема «Словарь фразеологических синонимов русского языка» (Ростов-на-Дону, 1997), «Словарь русской фразеологии», «Толко­вый словарь языка Совдепии» (обидва – 1998), «Большой словарь русского жаргона» (2000; усі – С.-Пе­тербург, спів­авт.). Низка публікацій М. присвяч. укр. проблематиці, зокрема був спів­автором передмови «Олекса Горбач і його праця “Арґо на Україні”» («Арґо на Україні», Л., 2006).

Пр.: В глубь поговорки. Москва, 1975; Славянская фразеология: Учеб. пособ. Москва, 1980; Образы русской речи: Истор.-этимол. и этнолингвист. очерки фразеологии. Ленинград, 1986; Загадки русской фразеологии. Москва, 1990; Значение украинского языка для славистики // 3-й Міжнар. конгрес україністів, 26–29 серпня 1996. Х., 1996; Украинские источники русского жаргона // Укр. і слов’ян. мовознавство: Міжнар. конф. на честь 80-річчя проф. Й. Дзендзелівського. Уж., 2001.

Літ.: Слово во времени и пространстве: К 60-летию профессора В. М. Мокиенко. С.-Пе­тербург, 2000.

Статтю оновлено: 2019