Мокренко Анатолій Юрійович

МОКРЕ́НКО Анатолій Юрі­йович (22. 01. 1933, с. Терни, нині смт Недригайлів. р-ну Сум. обл. — 24. 03. 2020, Київ) — спів­ак (баритон), педагог, культурно-громадський діяч. Батько О. Мокренко. Народний артист УРСР (1973), СРСР (1976). Держ. премії Грузії ім. З. Паліашвілі (1973), України ім. Т. Шевченка (1979). Респ. премія ім. М. Островського (1967). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (1995). Закін. Київ. політех. ін­ститут (1956), працював у геол.-розв. екс­педиціях на Уралі, Донбасі, Кавказі, у Зх. Сибіру, Карпатах (за його участі від­крито родовище перліту, слюди, вермикуліту), результати дослідж. опублікував у збірниках АН УРСР. Після закінче­н­ня Київ. консерваторії (1963; кл. О. Гродзинського, М. Зубарева) був солістом опер. студії при ній. 1968–91 — соліст, 1991–99 — ген. дир. та худож. кер. Нац. опери України; водночас від 1985 — професор кафедри сольного співу Нац. муз. академії України (обидві — Київ). У репертуарі — твори укр., рос. та зарубіж. композиторів, укр. нар. і автор. пісні. Перший виконавець пісні «Два кольори» О. Білаша на вірші Д. Павличка. Гастролі в США, Канаді, Мексиці, Великій Британії, Німеч­чині, Франції, Іспанії, Швеції, Данії, Естонії, Литві, Латвії, Польщі, Чехії, Словач­чині, Болгарії, Угорщині та ін. Записав на грамплатівки низку укр. нар. пісень, а також пісень укр. композиторів та опер. арій. Автор кн. «У серці — рідна Україна» (1994), «Зна­йти себе: Спогади» (2008; обидві — Київ). Знявся у фільмах «Тигролови» (роль Батька, 1994, реж. Р. Синько), «Тарас Шевченко. Заповіт» (1996, серії 7–9), «Поет і княжна» (князь Рєпнін, 1999). Про М. знято д/ф «Поклика­н­ня» (1976), «Спів­ає А. Мокренко» (1981), «Товариш памʼять» (1983); фільм-оперу «Лючія ді Лам­мермур» за участі Є. Мірошниченко (1980; усі — реж. О. Бійма).

Завантажити статтю