КІЛЕ́С­СО Сергій Костянтинович (28. 03. 1931, Київ — 30. 06. 2012, там само) — архітектор, ре­ставратор і мистецтво­знавець. Батько Т. Кілес­со-Контан. Канд. архітектури (1966). Дійсний член Укр. академії архітектури (1993). Заслужений архітектор України (1994). Державна премія України у галузі архітектури (1997, 2007). Закін. Київський художній ін­ститут (1957; майстерня В. Заболотного). Працював 1957–2007 у НДІ теорії та історії архітектури і містобудува­н­ня (Київ): 1985–2004 — завідувач від­ділу сучас. архітектури і містобудува­н­ня, 2004–07 — завідувач від­ділу забудови і рекон­струкції істор. міст. Серед реаліз. проектів — ре­ставрація надбрам. Троїц. церкви та корпусів собор. старців і клірошан Києво-Печер. лаври (1958–65), комплексу Мотронин. монастиря (1964–69), Іллін. церкви-усипальниці Б. Хмельницького в с. Суботів Чигирин. р-ну Черкас. обл. (1977; 1995 — іконостас), консервація та від­будова бастіону П. Дорошенка Чигирин. фортеці, від­творе­н­ня на основі креслень А. Захарова Присутствен. місць (нині музей Б. Хмельницького) в Чигирині (1994–96); житл. будинки на вул. Велика Житомирська, № 14 (1968) та на вул. Січових Стрільців, № 70 (1975), каплиця св. Покрови в Чигирині (1995), архіт. частини памʼятників Лесі Українці в Луцьку (1977), Б. Хмельницькому в Суботові (1995). Досліджував памʼятки архітектури України, творчість архітекторів В. Городецького, В. Заболотного, Я. Сокола. Автор низки статей в ЕСУ.