МОКУ́ЛЬСЬКИЙ Стефан Стефанович (Мокульский Стефан Стефанович; 26. 07(07. 08). 1896, м. Тифліс, нині Тбілісі — 25. 01. 1960, Москва) — російський театро­знавець та літературо­знавець. Доктор філологічних наук (1937). Закін. філол. факультет Університету св. Володимира у Києві (1918). У 1923–42 — викладач Ленінгр. університету: від 1937 — проф. Працював у Держ. пед. ін­ституті, театр. ін­ституті, Вищих курсах мистецтво­знавства при Ін­ституті історії мистецтв (усі — Ленін­град). Від 1943 — викладач Держ. ін­ституту театр. мистецтва у Москві: 1943–48 — директор ін­ституту, у 1950-х рр. — завідувач кафедри зарубіж. театру. Викладав у Школі-студії МХАТу, Академії сусп. наук АН СРСР (Москва). 1961 — гол. ред. «Театральної енциклопедії». Досліджував мистецтво актора, режисуру, техніку сцени, організац. принципи театру; італ. та франц. мистецтво епох Від­родже­н­ня та Просвітництва. Автор праць про Ж.-Б. Мольєра (1935), Ж. Расіна (1939), Вольтера (1953), Н. Буало (1956), П. Корнеле (1956), де роз­роблено концепцію франц. класицизму. Укладач «Хрестоматии» з історії зх.-європ. театру (Т. 1, 1937–39; 2-е вид., 1953–55). За редакцією М. ви­йшло 2 томи «Истории западноевропейского театра» (1956–57), один із ред. 3-го тому (1963).