Морозов Віктор Павлович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Морозов Віктор Павлович


Морозов Віктор  Павлович

МОРО́ЗОВ Віктор Павлович (05. 11. 1918, м. Елатьма, нині Рязан. обл., РФ – 02. 05. 2002, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – фізик. Д-р фіз.-мат. н. (1971), проф. (1972). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Бойові нагороди. Закін. Іванов. пед. ін-т (РФ, 1940). Працював у Іванов. хім.-технол. ін-ті (1946–54); Дніпроп. хім.-тех. ін-ті (1954–77): від 1961 – зав. каф. фізики; Дніпроп. ун-ті (1977–2000): проф. каф. опто­електроніки. Наук. дослідження: теорія будови та спектрів молекул, зокрема застосування методу парціал. частот до підрахування силових сталих термодинам. вла­стивостей трьохатом. неліній. молекул.

Пр.: Потенциальные постоянные и электрооптические параметры молекул. Москва, 1983; Лекции по теории симметрии молекул. Дн., 1991; Лекції з курсу механіки. Дн., 1995; Силовые постоянные, частоты и формы колебаний координационного узла цистеинсодержащих трис-хелатов хрома(ІІІ) // ЖСХ. 1998. Т. 39; Проблема транспортабельности силовых постоянных // Там само. 2003. Т. 44 (усі – спів­авт.).

Статтю оновлено: 2019